Автор   Контакти
Медичний довідник » Медичний блог » Форми та ступеня психічних розладів- Медичний блог MedBooking.com

Форми та ступеня психічних розладів- Медичний блог MedBooking.com

2
0

Геніальність – норма чи відхилення?

Синдроми психічних розладів були властиві переважній більшості геніїв. Часто за незвичайною поведінкою, що здається в суспільстві оригінальною та експресивною, ховалася глибока людська драма або початкова форма психічного розладу. Слава «дивної людини», некерованої, непокірної, замкнутої чи агресивної, супроводжувала геніїв до кінця їхнього життя. Доля багатьох великих людей була трагічною. Ван Гог почав малювати у 27 років, продав за життя лише одну картину. Художник страждав від глибокої депресії. Відомо, що в нападі божевілля він відрізав собі вухо, а потім застрелився. Леонардо да Вінчі та Бетховен померли без родини. Геній Моцарт не мав грошей, щоб забезпечити собі гідне життя, і був похований у спільній могилі.

Цікавий той факт, що задатки геніальності у Моцарта, Пушкіна, Пікассо та більшості інших талановитих особистостей виявилися в ранньому віці. Це говорить про те, що унікальний дар був дано їм згори, а складний життєвий шлях, повний злетів і падінь, вирішений наперед.

Причини психічних розладів

Термін «психічний розлад» можна віднести до великої кількості хвороб, пов'язаних з ненормальним станом психіки. Досвідчений психолог, провівши невеликий аналіз та поговоривши зі своїм пацієнтом, може поставити правильний діагноз захворювання. Якщо людина перебуває певною мірою психічного розладу, допомогти їй зможе лише консультація лікаря-психотерапевта.

Психічні хвороби є наслідком порушення у роботі різних відділів мозку. Такі збої впливають діяльність всіх систем організму. Тому призначення методів лікування має базуватись на основі даних про стан здоров'я пацієнта загалом.

Як причини розвитку психічних розладів, лікарі виділяють зовнішні та внутрішні чинники. До зовнішніх факторів належать різноманітні інфекції, інтоксикації, черепно-мозкові травми, гіпоксія головного мозку і т.д. До внутрішніх причин відносять збої з боку ендокринної системи, сильне емоційне потрясіння та генетичну схильність. Важливо, деякі форми психічних розладів, наприклад, викликані переживаннями, алкогольним психозом чи інфекцією, повністю виліковуються і можуть більше не повторюватися.

До найчастіших причин психічних розладів належать:

  • патологічна спадковість (хвороби: олігофренія, рідше за шизофренію);
  • негативний вплив на мозок плоду, що розвивається, в період внутрішньоутробного розвитку (розумова відсталість);
  • інфекційні захворювання, гострі чи хронічні отруєння отрутами, ліками, засобами побутової хімії, алкогольними чи наркотичними речовинами (психопатія, марення, біла гарячка);
  • самоотруєння організму (аутоінтоксикація на тлі деяких важких хвороб – онкології, цукрового діабету);
  • травми голови (забиті місця, струс мозку);
  • важкі психічні травми різного характеру (шокові, гострі, тривалі), пов'язані з честю, гідністю особистості, його соціальним престижем або безпосередньо з загрозою життю.

Зіркові стреси: форми психічних розладів у знаменитостей

Відомі і знамениті людей не менш схильні до ризику виникнення тих чи інших психічних розладів. Так, наприклад, у відомої американської актриси Кетрін-Зета Джонс спостерігався біполярний афективний розлад (маніакально-депресивний психоз) після того, як доглядала чоловіка, актора Майкла Дугласа, який захворів на рак гортані. Психіка жінки не впоралася з таким серйозним випробуванням.

У 2011 році актриса була госпіталізована та завдяки легкому ступеню психічного розладу швидко відновила своє здоров'я. Про періодично виникаючі проблеми з психікою відкрито розповіли й інші знаменитості – актриса та співачка Демі Ловато (біполярний розлад на тлі булімії та анорексії), актриса та дизайнер Мері-Кейт Олсен (нервова анорексія), Вайнона Райдер (клептоманія). Отже, якщо «зірки» не соромляться на весь світ говорити про свої недуги, простих людей також не повинна лякати консультація лікаря-психотерапевта.

Симптоми та синдроми психічних розладів

Загальна психопатологія зайнята вивченням ознак хвороби, симптомів та синдромів психічних розладів. Спочатку дамо визначення цим термінам.

Симптом – це клінічний критерій, ознака певної характеристики організму (сприйняття, мислення, пам'яті), що свідчить про патологію та ненормальну діяльність.

Синдром – це комплекс однотипних симптомів, що пов'язані між собою. Синдроми психічних розладів є формою вираження конкретного захворювання, а послідовна зміна синдромів дає повне уявлення про перебіг захворювання.

Люди, які страждають на психічні розлади, можуть бути схильні до таких симптомів і синдромів:

  • астенія (підвищена стомлюваність, вразливість, сльозливість);
  • нав'язливий стан (виникнення неконтрольованих думок, страхів, сумнівів);
  • афективний синдром (стійке погіршення настрою, перехід у манію чи депресію);
  • сенестопатія (прояв незвичайних відчуттів у вигляді поколювання, печіння тощо);
  • іпохондричний синдром (надмірне занепокоєння своїм здоров'ям, підозра захворювань);
  • ілюзії (помилкове сприйняття навколишньої дійсності та подій);
  • алюцинації (пацієнт бачить, чує та відчуває те, чого немає насправді);
  • марення (неправильні умовиводи, хибна переконаність, відсутність сенсу);
  • кататонічні синдроми (порушення у руховій сфері – ступор, нерухомість, відмова говорити);
  • затьмарення розуму (відчуженість, порушення в пам'яті та мисленні, проблеми з орієнтацією в часі);
  • недоумство (зниження всіх інтелектуальних функцій).

Оскільки люди, які страждають на психічні захворювання, не віддають звіту в тому, що відбувається і не завжди можуть звернутися за допомогою, відповідальність за їх лікування покладається на близьких. Їхнє завдання – записатися на прийом до лікаря-психотерапевта тоді, коли симптоми поведінки хворої людини почнуть виходити за межі психічної норми.

18 чер 2025, 23:32
Медичний блог
‹ Як лікувати синдром сухого ока? Симптоми та профілактика нестачі заліза в організмі ›

Схожі новини:

Коментарі
Мінімальна довжина коментаря 50 знаків.
Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий