Ранева інфекція - причини та ознаки ранової інфекції

Розрізняють такі різновиди ранової інфекції:

• гнилиста - найчастіше збудником виступає кишкова паличка;
• специфічна – виникає при появі палички туберкульозу, мікроорганізмів правця, антимікозного грибка та сибірсько-виразкової палички;
• гнійна - викликана менінгококами, стафілококами та ін;
• анаеробна – збудниками виступають анаеробні мікроби;
• змішана – викликана проникненням у порожнину рани бактерій із вищезгаданих груп.

Причини

Основну роль у виникненні інфекції має кількість мікроорганізмів, що проникли в поранення. Мікроби знаходять там потрібне для життя середовище. Сильне забруднення, зруйнована тканина, особливі умови кровопостачання – це основні причини інфікування. Ускладнення виникають, якщо у потерпілого слабкий імунітет, погіршення стану організму, є злоякісні пухлини. Негативно позначається похилий вік хворого, погане харчування та порушення обміну речовин. Негативними факторами є походження та вік рани.

Симптоми

Основні ознаки запального процесу такі:

• біль голови, слабкість, нудота;
• підвищена температура тіла;
• почервоніння у сфері травмування;
• пульсуючий біль, що розпирає;
• прискорений пульс;
• припухлість;
• згустки гною;
• зниження апетиту;
• гіперемія країв рани;
• лихоманка;
• озноб;
• млявість;
• абсцес чи флегмона;
• гіпертермія;
• безсоння;
• сильне потовиділення;
• тахікардія.

Діагностика

Розпізнавання зараження полягає у виявленні ознак негативного періоду загоєння поранень. При підозрі на інфікування слід одразу записатися на прийом до лікаря-хірурга. На огляді фахівець визначить, чи є у пацієнта такі симптоми:

• травматичний набряк;
• шкіра стала синюшною чи блідою;
• ішемія тканин;
• з'явилися епідермальні бульбашки;
• у хворого підвищувалася температура;
• пульсуючий біль у пошкодженому місці.

Всі перераховані вище симптоми говорять про виникнення запалення і вимагають застосування негайних заходів щодо його усунення.

Ризик появи запального процесу підвищує розрив артерії, наявність сторонніх тіл у рані, забруднення землею та надання медичної допомоги.

Клінічну картину дозволяють уточнити такі методики обстеження, як ультразвук, рентген та термографія. Скупчення гною найкраще виявляється завдяки ультразвуковій локації.

Лікування

Має на увазі здійснення наступних дій:

• розтин області запалення;
• дренування вогнищ гною;
• промивання антисептичними засобами

Під час перев'язок застосовуються протеолітичні ферменти та сорбенти. Рану необхідно надійно берегти від випадкових пошкоджень та повторного занесення інфекції. Також пацієнт повинен приділити велику увагу підвищенню імунітету. Якщо поранення дуже довго загоювалися і на їх місці виникли великі рубці, може знадобитися консультація лікаря-дерматолога та подальше виконання шкірної пластики.

Профілактика

Профілактика ранової інфекції є складовим елементом профілактичних заходів, спрямованих на запобігання травматизму. Вона включає своєчасне звернення за медичною допомогою, а також накладання асептичної пов'язки. Необхідна хороша санація порожнини рани з усуненням всіх відмерлих тканин і подальшим ретельним промиванням і дренуванням. При кожній перев'язці потрібно дотримуватися всіх правил антисептики. Потерпілий повинен приймати антибіотики та підвищувати стійкість організму до впливу шкідливих бактерій.