Келоїдні рубці - причини та ознаки келоїдних рубців

Келоїдний рубець може бути істинним чи хибним. Істинний келоїдний рубець формується сам по собі і найчастіше зустрічається в ділянці грудної клітки у чоловіків. На вигляд такий рубець нагадує пухлинне утворення з рожевою, блискучою поверхнею. У деяких випадках на поверхні келоїдного рубця можна розглянути прожилки судин. Маючи тенденцію до швидкого зростання, справжній келоїдний рубець абсолютно безболісний і негативно позначається на загальному стані людини.

Утворення хибного келоїдного рубця відбувається після травмування шкірних покривів – поранення, опіку чи звичайного порізу. Іноді такий рубець формується на місці виразки або гнійника. Якщо келоїдний рубець виникає дома простого рубця, то спочатку зростання його помітити дуже складно. Поступово освіта збільшується і набуває яскравого забарвлення. Потім поступово колір його знову блідне.

Також келоїдні рубці можуть класифікуватися за віком:

• молодими келоїдами називають рубці, вік яких становить від кількох місяців до п'яти років – вони відрізняються яскравим кольором та гладкою, щільною поверхнею;
• застарілі келоїди - це рубці старше п'яти років, що не розвиваються, мають блідий відтінок і зморщену поверхню.

Причини

До факторів, що сприяють формуванню келоїдів, відносять:

• неправильне з'єднання країв рани;
• нагноєння, інфікування рани;
• натягнутість шкірних покривів навколо рани;
• знижений імунітет;
• гормональний дисбаланс;
• спадкову схильність.

Точні причини формування келоїдних рубців поки не виявлені, проте відомо, що виникнути дану освіту на місці будь-якої травми, навіть незначною, якщо буде порушено нормальний процес рубцювання рани.

Симптоми келоїдних рубців

У більшості випадків келоїдні рубці локалізуються в ділянці грудної клітки, спини та плечового пояса, але можуть зустрічатися і на інших частинах тіла. Форма і розмір таких утворень може змінюватись у досить широких межах. У процесі дозрівання келоїдний рубець поводиться таким чином:

• з'являється помітний косметичний дефект на шкірі;
• у процесі зростання освіти сверблять, виникає печіння;
• може відчуватися біль при натисканні на келоїд;
• у деяких випадках може виникнути обмеження рухливості кінцівок;
• якщо травмувати шкіру в області рубця, гоятися вона буде дуже повільно.

У процесі формування келоїдний рубець проходить кілька стадій розвитку:

• епітелізація – пошкоджена ділянка шкірних покривів затягується шаром епітеліальних клітин, які ущільнюються та грубіють;
• набухання - келоїд починає набухати і рости, викликаючи болючість, поступово набуваючи червоного або синюшного кольору;
• ущільнення - келоїдний рубець помітно ущільнюється і набуває свого характерного зовнішнього вигляду;
• розм'якшення – рубець блідне, стає рухливим, м'яким та абсолютно безболісним.

Діагностика

Діагностування келоїдних рубців не становить труднощів для лікаря-дерматолога. У ході обстеження виконується диференціальна діагностика з надмірно розрослими, гіпертрофованими рубцями та онкологічними новоутвореннями. Може знадобитися проведення гістологічного дослідження зразка тканини з патологічної ділянки.

Лікування келоїдних рубців

Так як немає універсальної схеми лікування келоїдних рубців, лікар підбирає терапевтичний метод в індивідуальному порядку. Так, можуть застосовуватися як окремі методи, так і їхня сукупність:

• використання медикаментозних препаратів (мазей, кремів) може бути ефективно при молодих рубцях, що знаходяться на ранніх етапах свого розвитку;
• гормональна терапія чи ін'єкції стероїдів безпосередньо у рубцеву тканину. Після курсу ін'єкцій покращується зовнішній вигляд келоїду, проте повністю він не зникає;
• лазерне шліфування, що забезпечує в багатьох випадках досить високу ефективність та мінімальне ураження навколишніх здорових тканин. Під впливом лазерного випромінювання рубець також повністю не зникає, стає набагато менш помітним;
• кріотерапія – особливо ефективна під час лікування молодих келоїдів, тоді як застарілі рубці мало реагують вплив екстремально низьких температур;
• хірургічне висічення - операція з видалення рубцевої тканини виконується при келоїдах великих розмірів. Однак вибираючи цей метод, варто враховувати, що після хірургічного втручання може сформуватися новий келоїдний рубець, ще більших розмірів, ніж колишній.

Профілактика

Щоб уникнути формування келоїдного рубця після будь-яких пошкоджень шкіри необхідно:

• відразу ж звернутися до хірурга для обробки рани та накладання швів за необхідності;
• носити спеціальний компресійний трикотаж, що пригнічує зростання сполучної тканини;
• застосовувати спеціалізовані гелі, дія яких спрямована на інволюцію рубцевої тканини;
• виключити вплив на місце ушкодження ультрафіолетового випромінювання;
• уникати будь-яких механічних впливів у сфері рубця.