Діагностика пієлонефриту. Ціни, відгуки, рейтинги

• Загальна інформація
• Процес проведення процедури
• Показання
• Протипоказання
• Ціни та клініки

Загальна інформація

Під цим захворюванням мають на увазі неспецифічне запалення нирки з переважним ураженням паренхіми (особлива функціональна тканина). Процес може протікати гостро чи хронічно. Буває як самостійним захворюванням, і наслідком великого спектра інших патологій.

Причини

Найчастіше збудником інфекції виступає кишкова паличка. Рідше – стафілококи, стрептококи, ентерококи та інші грамнегативні бактерії. Буває, що з інфікуванні один вид патогенних бактерій змінюється іншим. Чинники ризику: безконтрольне застосування антибактеріальних ліків; тривале перебування у великому колективі (дитячі садки, медичні заклади тощо); люди похилого віку; ослаблений імунітет; цукровий діабет.

Симптоматика

Процес може мати односторонній чи двосторонній характер. Виявляється він такими ознаками:

• підвищення температури до найвищих цифр;
• сильний озноб;
• набряки особи;
• поперековий біль;
• нудота, блювання;
• прискорене сечовипускання;
• каламутна урина з різким неприємним запахом та кров'янистими виділеннями.

Лікування гострого та хронічного пієлонефриту у дорослих та дітей зводиться до наступних заходів:

• госпіталізація та постільний режим обов'язкові;
• антибактеріальна терапія тривалий час (до 1,5 місяців);
• якщо запалення нирок розвинулося і натомість інший хвороби, то насамперед усувають першопричину;
• дієтичне харчування, що виключає сіль, гостру та жирну їжу, спеції;
• імунна корекція;
• оперативне втручання застосовують, переважно, при гнійних формах чи закупорці сечоводу.

Прогноз сприятливий при правильному доборі терапевтичного комплексу.

Процес проведення процедури

Діагностика гострої та хронічної форми пієлонефриту у дорослих та дітей

Обов'язкові методи

Лабораторна діагностика:

• загальні тести крові (ШОЕ, лейкоцити, еритроцити);
• біохімія (сечовина, креатинін, СРБ, білок);
• загальний аналіз сечі (питома вага, лейкоцити, еритроцити, білок);
• кількісні проби по Зимницькому, Яківському, Нечипоренко;
• антибіотикограма;
• посів на бактеріальну флору;
• біохімічне дослідження;
• контроль діурезу.

Інструментальна діагностика:

• постійний контроль артеріального тиску;
• ЕКГ;
• УЗД органів сечостатевої сфери;
• рентгенологічні дослідження із контрастною речовиною.

Додаткові методи:

• аналіз урини на ферменти;
• доплер;
• цистоуретроскопія;
• ехоенцефалограма;
• комп'ютерне обстеження;
• сцинтиграфія;
• ядерно-магнітний резонанс.

Оскільки симптоми даної патології схожі на ознаки багатьох хвороб, то диференціальну діагностику пієлонефриту проводять з гломерулонефритом, циститом, сепсисом, туберкульозом, венеричними захворюваннями, пневмонією, кишковою інфекцією, «гострим животом» та іншими.

Показання

Показаннями до початку діагностичних заходів є специфічні скарги пацієнта і такі критерії:

• інтоксикація;
• біль у попереку та при сечовипусканні;
• зміна кольору сечі;
• гнійні чи кров'яні виділення;
• Підвищена температура.

Протипоказання

Необхідно пройти всі обстеження, які призначить лікар, тим більше, що всі вони не становлять особливої складності. Єдиним протипоказанням може бути наявність алергії у хворого на контрастні речовини.

Ціни та клініки

Діагностичні методи призначає та проводить лікар-нефролог. Дізнатись вартість послуг та адреси медичних закладів ви можете на порталі.