Гіперурикемія - причини та ознаки гіперурикемії

Виділяють такі види захворювання: метаболічний, нирковий та змішаний.

За походженням недуга буває: первинною – як наслідок генетичних аномалій з невідомих причин; вторинним – як ознака будь-якої патології.

Причини

Ниркову гіперурикемію відносять до відхилень фільтраційної канальцевої функції.

До умов виникнення належать:

• участь пурину в обміні речовин;
• велике утворення сечової кислоти та її виведення.

Пусковими механізмами, незалежно від умов розвитку хвороби, є дефекти канальцево-фільтраційних функцій відповідних органів. Причинами набутої форми часто є:

• атеросклероз у людей похилого віку та склерозування судин нирок;
• цукровий діабет;
• гіпертонія;
• результат тривалого необґрунтованого лікування деякими лікарськими препаратами, наприклад діуретиками або аспірином.

Також умовами освіти можуть бути захворювання крові, що супроводжуються масивними розпадами нуклеотидів у клітинному ядрі – це різноманітні хвороби лімфатичної системи, саркоїдоз, псоріаз та інші патологічні процеси, здатні порушити екскрецію в нирках.

Симптоми

На ранньому етапі формується нефрит інтерстиціального типу, що трансформується у вторинний пієлонефрит під впливом бактеріальної інфекції. Якщо є сприятливі умови для цього, то у нирках утворюються камені. Сечова кислота впливає функції імунної системи. Саме тому до основної симптоматики відноситься зниження в організмі захисних властивостей, на тлі якого пацієнти часто хворіють ще й на гломерулонефрит. Ця патологія також може супроводжуватися абдомінальним больовим синдромом.

Гіперурикемія є одним із факторів ризику розвитку подагри.

Якщо говорити про нездужання у дітей молодшого віку, то у них прояви полягають в:

• артралгії;
• болях у м'язах;
• тиках;
• нічних енурезах;
• підвищення пітливості;
• дискінезії жовчовивідних шляхів;
• астенічному синдромі;
• інтоксикації.

Важливо також зазначити, що у жінки під час вагітності хвороба становить серйозну загрозу розвитку множинних патологій плода. Це пов'язують з тим, що сіль шкідливого компонента має сильно виражену тератогенну та нефротоксичну дію.

Діагностика

Проводяться вивчення визначення крові рівня шкідливої кислоти. Додатково оцінюють функції нирок (креатиніну, сечовини), роботу шлунково-кишкового тракту (білірубін, амілаз, АСТ, АЛТ, лужна фосфатаза). За підозр на розвиток подагри здійснюють рентгенографічний знімок уражених суглобів.

Напередодні взяття аналізів важливо дотримуватися таких правил: виключити їжу за 7-8 годин до здачі аналізу, не вживати алкоголь і збагачені білком наїдки за 3-4 дні.

Результати досліджень будуть готові приблизно за добу після здачі крові на аналіз.

Лікування

Терапія обов'язково має бути комплексною. Насамперед потрібно дотримуватися певного харчування, у складі якого мають бути повністю виключені продукти з високим рівнем вмісту пуринів. У раціоні не допускається присутність: алкогольних напоїв та пива (іноді можна випити невелику кількість сухого вина), смажених, тушкованих, запечених страв, наваристих супів, серця, нирок, печінки, ковбасних виробів, різних копченостей, консервів та бобових (гороху, квасолі, сої).

Також, дотримуючись дієти, протипоказано їсти шпинат, щавель, сир, редиску, какао, шоколад, цвітну капусту. Але вітається введення в їжу наступних продуктів: м'яса з курки, кролика, індички, різних вегетаріанських супів та перших страв, приготовлених на "других" м'ясних або рибних бульйонах, молочних та кисломолочних інгредієнтів, ягід, зелені, овочів та фруктів. Розвантажувальні дні потрібно робити раз на тиждень.

При медикаментозній фізіатрії проводять терапію пробенецидом, який знижує рівень шкідливої речовини, також призначають інгібітор ксантиноксидази, алопуринол.

Профілактика

Для попередження нездужання рекомендують збагатити свій раціон кисломолочними продуктами – нежирним кефіром, сиром, молочними продуктами, нежирним м'ясом та рибою у відвареному вигляді (не більше 4 разів на тиждень), яйцями, фруктами, соками, компотами, овочами, овочевими супами та відварами з відварів.