Фонетико-фонематичне недорозвинення (ФФН) - причини та ознаки фонетико-фонематичного недорозвинення (ФФН)

Існують такі рівні цього розладу:

• Первинний – характерне первинне порушення у фонематичному сприйнятті. Знижено рівень освоєння звукового аналізу, і навіть рівень його процесів.
• Вторинний – характерна поява вторинного порушення у фонематичному сприйнятті. Зустрічаються мовні дефекти (кінестезії), що виникають внаслідок анатомічних аномалій розвитку мовних органів.

Також це захворювання буває:

• уродженим – виникає внаслідок порушення внутрішньоутробного розвитку плода;
• набуті - формуються протягом життя.

Причини

Фахівці виділяють велику кількість факторів та причин, які можуть спровокувати розвиток цього мовного порушення.

Виникнення вродженого порушення мовного апарату викликають такі причини:

• аномалії розвитку плода;
• тяжкий токсикоз матері при вагітності;
• ендокринні та вірусні хвороби матері на протязі виношування дитини;
• різні травми;
• інтоксикація;
• несумісність крові дитини та матері за резус-фактором;
• асфіксія плода та, як наслідок, внутрішньочерепні крововиливи;
• родова травма.

Найбільш сильні дефекти в мовному апараті виникають при впливі цих причин у критичний період вагітності (від 1 до 4 місяців).

Причини розвитку набутих розладів:

• різні хвороби дитини протягом першого року життя (особливо вірусні);
• спадковість;
• травми мозку;
• несприятливий вплив довкілля;
• емоційні стреси у період, коли відбувається дозрівання мовної системи дітей;
• тривалі або гострі психотравмуючі ситуації.

Симптоми

Для фонетико-фонематичного недорозвинення характерні такі симптоми:

• ущелини губ (її роздвоєння) та неба;
• високе "готичне" небо;
• різні дефекти прикусу;
• різні вади розвитку;
• затримка у дозріванні нервової системи;
• утруднено диференційована вимова певних звуків;
• нездатність виділити певні звуки на фоні слова або визначити їх послідовність та кількість;
• нечіткість артикуляції;
• граматична побудова мови та лексичний запас у межах норми;
• нестійкість довільної уваги;
• звуження обсягу пам'яті;
• проблеми перемикання;
• Проблеми у розумінні різних абстрактних понять.

Діагностика

Велике значення має рання діагностика, оскільки педагогічна та медична корекція матимуть більш позитивний ефект. За консультацією можна звернутися до педіатра чи психолога. При значних порушеннях мови слід записатися приймання клогопеду. Також потрібно пройти отоларинголога.

Діагностика фонетико-фонематичного недорозвинення полягає в наступному:

• складанні анамнезу;
• досліджується рухливість та стан артикуляційного апарату;
• дається оцінка стан дихальної та голосової функції.

Лікування

Корекція цього порушення полягає у заняття з логопедом та психологом.

Профілактика

Профілактичні заходи щодо цього порушення полягає у дотриманні наступних рекомендацій:

• профілактичний огляд у спеціалістів;
• заняття з дитиною з метою формування у неї правильної вимови;
• гармонійний розвиток дітей.