Флюс - причини та ознаки флюсу

Флюс за різними факторами класифікується на:

• простий флюс;
• хронічний флюс;
• фіброзний флюс;
• гнійний флюс;
• серозний альбумніозний флюс;
• осифікуючий флюс.

Гостра форма має такі категорії:

• Серозна - протягом трьох днів проявляється набряклістю внаслідок травмування, набряк провокує формування інших новоутворень у кістковій тканині.
• Гостра, гнійного типу – для неї характерний пульсуючий, різкий біль. Біль посилюється в міру накопичення гною.
• Дифузна - для неї характерні болючі відчуття і набряклість губ і носа з просуванням пухлини до місця розташування флюсу.
• Хронічний флюс трапляється дуже рідко. Для цього захворювання характерні: щільна набряклість, почервоніння шкірних покривів.

Флюс залежно від різних факторів може бути у гострій чи хронічній формі.

Причини

До флюсу можуть призвести такі причини:

• запущена стадія карієсу;
• травмування зуба або навколишніх тканин, переломи (з утворенням внутрішньої гематоми або запаленням кісткової тканини);
• запальний процес у ясенній кишені;
• механічне пошкодження шкірного покриву чи слизової оболонки рота;
• ангіна;
• фурункульоз;
• невчасна заміна тимчасової пломби на постійну;
• уколи (якщо було порушено правила гігієни);
• ушкодження слизової.

Основна та найпоширеніша причина флюсу – це карієс.

Симптоми

Флюс можна визначити за наведеними нижче основними ознаками. Флюс можна визначити, якщо людина має:

• гострий біль у ділянці хворого зуба з поширенням її на всю щелепу, в ділянку шиї, вуха, скроневої області, очей та голови;
• болючі відчуття при навантаженнях на зуб;
• почервоніння ясен;
• пухлина щоки;
• освіту свищевого ходу;
• утворення гнійної шишки на яснах;
• збільшення температури тіла (загострення) – до 38 °C;
• погіршення загального стану організму;
• потовщення щелепної кістки під ураженим зубом.

Симптоматика флюсу більше і яскравіше виражена у дорослих, ніж у дітей або людей похилого віку.

Діагностика

Лікар-стоматолог діагностує флюс на підставі даних первинного огляду та результатів клінічних даних, у тому числі рентгенологічних. Також дуже важливо провести хворому на лабораторні дослідження, щоб встановити стадію запального процесу.

Лікування

Лікування флюсу обумовлено загальним станом пацієнта та безпосередньо ураженого зуба, а також ступенем тяжкості захворювання. Займатися лікуванням флюсу може тільки лікар-стоматолог.

Самолікування може призвести до посилення захворювання та розвитку ускладнень.

З цієї причини дуже важливо вчасно звертатися до лікаря-стоматолога, щоб якомога раніше розпочати лікування флюсу, тому що гній разом із кров'ю може поширитися по всьому організму та спровокувати порушення роботи багатьох органів.

Флюс лікують двома основними способами:

• консервативним;
• оперативним.

Консервативне лікування флюсу зводиться до того, що хворому призначається курс лікарських засобів із групи нестероїдних протизапальних препаратів, наприклад, лорноксикам, який активізує регрес запального процесу та початок стадії відновлення.

Оперативне втручання. Гнійне вогнище забирається за допомогою розтину абсцесу. Гній витікає назовні, з цією метою (для повного витікання) у розріз встановлюється дренажна гумова смужка. Видалення зуба (або його кореня) та розріз ясен може бути зроблено одночасно. Зуб видаляється, якщо він став причиною розвитку флюсу. Після цього лікар-стоматолог приписує пацієнтові курс антибактеріальних та протизапальних засобів, курс фізіотерапевтичних процедур. Це призначається з метою зняти жар, біль та запалення.

Лікарі-стоматологи рекомендують пацієнтам такі правила:

• забороняється прикладати до хворого місця теплий компрес, оскільки це може збільшити болючі відчуття і призвести до загострення;
• забороняється приймати антибіотики самостійно;
• забороняється за дві-три години до візиту до лікаря-стоматолога приймати знеболювальні лікарські засоби;
• забороняється приймати аспірин після розтину ясен, оскільки це підвищує ймовірність кровотечі;
• якщо протягом десяти днів після проведеної операції болю не пройшли, потрібно негайно звернутися до лікаря-стоматолога.

Профілактика

Профілактичні заходи щодо запобігання утворенню флюсу зводяться до наступного:

• необхідно регулярно проходити огляди устоматолога – не рідше, ніж один раз на півроку;
• необхідно чистити зуби не менше, ніж двічі на день правильно підібраними зубною пастою та щіткою;
• після їди потрібно обов'язково обполіскувати ротову порожнину;
• необхідно своєчасно видаляти зубний камінь;
• потрібно включити до раціону якомога більше фруктів та овочів (особливо моркви та яблук).