Дермоїдна кіста - причини та ознаки дермоїдної кісти

По локалізації:

• дермоїдна кіста яєчника (часта локалізація);
• дермоїдна кіста обличчя;
• дермоїдна кіста спини;
• внутрішньочерепна дермоїдна кіста.

За консистенцією кіста може бути:

• щільний;
• м'якою.

Причини

Основна причина виникнення дермоїдної кісти – порушення внутрішньоутробного розвитку, належного розподілу тканин та їх диференціювання у ембріона.

Симптоми

Дермоїдна кіста має круглу або овальну форму, щільну капсулу і може мати одну або безліч камер.

Вмістом кісти можуть бути всі шари шкіри, волосяні фолікули, сальні залози, потові залози і навіть кістки, зуби та волосся.

Усередині кіста заповнена ороговілими клітинами епідермісу, жировою масою та секретом сальних залоз. При розтині вмісту кісти в навколишні тканини та органи розвивається запальний процес.

Дермоїдна кіста може розташовуватися на обличчі, в області перенісся, очних повік, на губах і біля носогубних складок, на потилиці, за вухами та на шиї. Бувають локалізації на спині, животі, сідницях, у яєчниках, в ділянці очної клітковини.

Дермоїдна кіста найчастіше виявляється у молодих людей. Вона має повільне зростання, яке згодом збільшується і навіть може малигнізувати (перетворюватися на злоякісну пухлину).

Новоутворення не викликає хворобливих відчуттів та виявляється випадково при ультразвуковому чи лапароскопічному дослідженні. Якщо дермоїдна кіста знаходиться в яєчнику, то при її перекруті ніжки можливі гострі болі в животі. Якщо ж дермоїдна кіста запалюється, з'являються неприємні, болючі відчуття на місці її локалізації. При збільшенні розмірів кісти яєчника можлива тяжкість у животі, порушення сечовипускання, біль унизу живота.

Ускладненнями дермоїдної кісти буде переродження доброякісного характеру в плоскоклітинний рак, запалення сусідніх органів і тканин, перекрут ніжки кісти, розрив кісти або надмірне збільшення розмірів.

Діагностика

Клінічно дермоїдна кіста виявлятиметься візуально під час огляду хірургом-онкологом. Адже кіста може виднітися у вигляді округлого утворення у будь-якій ділянці тіла, різних розмірів від кількох міліметрів до кількох сантиметрів, вільно зміщується під шкірою.

Діагноз ставиться на підставі попереднього огляду на УЗД органів малого тазу, лапароскопії з подальшим мікроскопічним дослідженням вмісту та структур кісти. Іноді проводиться пункція кісти та вивчення тканин під мікроскопом. Додатковими методами дослідження є МРТ (магнітно-резонансна томографія) чи КТ органів малого тазу.

Для отримання повної інформації про діагностику та лікування дермоїдної кісти необхіднозаписатися на прийом до лікаря-хірурга абоонколога. Консультація лікаря допоможе визначитися з подальшою тактикою обстеження та лікування.

Лікування

Дермоїдна кіста обов'язково підлягає хірургічному видаленню, щоб уникнути розвитку запального, гнійного процесу в ній або здавлення навколишніх органів і тканин, що збільшуються її розмірами.

Якщо кіста зазнала розвитку гнійного процесу, то її розкриваю, очищають від вмісту, промивають, дренують і тільки після стихання запального процесу можливе повне видалення всієї капсули та стінок кісти.

Оперативний доступ до кисті, розташованої поверхнево, у шкірних покривах, малотравматичний та завершується хірургічне втручання накладенням майже непомітних швів, які не несуть із собою косметичного дефекту. Операція короткочасна, займає до 10-20 хвилин. Якщо кіста знаходиться в глибині організму (кіста яєчника, кіста середостіння, кіста головного мозку), оперативний доступ складніший і триваліший.

Сучасні методи проведення хірургічних втручань настільки віртуозні, що використовуються лазерні, ендоскопічні, лапароскопічні та малоінвазивні технології, які дозволяють скорочувати час проведення операції, зменшувати травматичність для навколишніх тканин, зменшувати крововтрати при операції та сприяють якнайшвидшому загоєнню кооперативу. пацієнта.

Дуже швидко пацієнти відновлюються після проведення операції та можуть повертатися до повсякденного життя без жодних обмежень. Видалення дермоїдної кісти вважається однією з найбезпечніших оперативних маніпуляцій з наступним 100% сприятливим результатом. Оперативне втручання при видаленні дермоїдних кіст проводиться під місцевою анестезією або під наркозом. Методом вибору при знеболюванні в дітей віком є запровадження наркозу.

Можливі ускладнення: при не повному висіченні капсули дермоїдної кісти є велика ймовірність розвитку рецидивів.