Мігруюча еритема - причини та ознаки мігруючої еритеми

Захворювання класифікується в залежності від його прогресування та має наступні стадії:

• Перша стадія. Виникає після укусу комахи, проявляється незначним набряком та почервонінням місця укусу. Розмір вогнища ураження невеликий (до 5 см).
• Друга стадія. Характеризується розширенням діаметра плями (15 см і більше), центральна частина місця ураження при цьому слабо пігментується, виникає фіброз дерми.

• Третя стадія може мати два варіанти: одужання та ускладнення. При одужанні захворювання проходить повністю, при ускладненні – можливе ураження центральної нервової системи.

Причини

Головною причиною захворювання є укус кліща з наступним зараженням спірохетою Borrellia burgdorferi.

Також сприятливими факторами виникнення захворювання є ризик передачі захворювання від хворої матері до дитини.

Симптоми

Основними симптомами захворювання є:

• поява у місці укусу запаленої плями круглої форми;
• пляма поступово збільшується у розмірах і може досягати в діаметрі 15-20 см;
• у міру розширення плями, його центральна частина слабо пігментується, має блідо-червоний відтінок;
• найчастіші місця локалізації плями - це пахви, спина, підколінні області, сідниці;
• якщо місце укусу припало на ніжні ділянки шкіри, то тоді можливе відчуття печіння, сверблячки, поколювання;
• рідко з'являється погіршення загального самопочуття;
• у тяжких випадках збудник захворювання спірохета Borrellia burgdorferi може спричинити захворювання ЦНС, найчастіше цеменінгіт.

Якщо після укусу комахи у вас з'явилися перераховані вище симптоми, необхіднозаписатися на прийом до лікаря-дерматолога.

Діагностика

Діагностикою захворювання займається лікар-дерматолог чи інфекціоніст.

Основні діагностичні методи при мігруючій еритемі:

• об'єктивний огляд пацієнта, збирання анамнезу (особливо важливе раніше перебування пацієнта в зоні лісів та на природі);
• серологічне дослідження сироватки крові, синовіальної та цереброспінальної рідини з метою виявлення антитіл збудника;
• гістологічне дослідження дає змогу поставити точний діагноз;
• консультація невропатолога з появою ускладнень захворювання з боку ЦНС;

Також важлива роль відводиться диференціальній діагностиці захворювання. Мігруючу еритему варто відрізняти від укусів інших комах, кільцеподібної еритеми Дар'ї та лінеарного мігруючого міазу.

Лікування

Основним лікуванням мігруючої еритеми є антибіотикотерапія.

Також паралельно застосовуються інші способи лікування:

• антибактеріальні та глюкокортикостероїдні мазі для зовнішнього застосування;
• вітамінна терапія;
• обмеження впливу сонячного опромінення чи холодних температур;
• імунна терапія;
• протикліщовий гамма-глобулін;
• виключення шкідливих звичок.

Профілактика

Специфічної профілактики мігруючої еритеми на сьогоднішній день не розроблено. Основами профілактики в даному випадку є максимальний захист тіла при відвідуванні лісів. Профілактика включає:

• одяг з високими комірами та довгими рукавами;
• довгі штани;
• рукавички, шапка;
• закрите взуття;
• Використання спеціальних хімічних захисних засобів.

Якщо ви виявили на тілі кліща, який вже встиг впитися в шкіру, то шкіру необхідно обробити антисептиком і потім видалити кліща легкими рухами, що викручують.

У жодному разі не можна виривати кліща вертикально, оскільки є високий ризик, що голова та хоботок кліща залишаться усередині шкіри.

Після повернення з прогулянок на природі необхідно ретельно оглядати шкіру на наявність кліщів, волосисту частину голови краще оглядати під лампою з яскравим світлом.

Якщо вас вкусив кліщ, і на місці укусу з'явилося запалення, яке поступово збільшується у розмірах – необхідна консультація лікаря-дерматолога.