Клиноподібний дефект - причини та ознаки клиноподібного дефекту

Види та стадії розвитку захворювання

Види клиноподібного дефекту:

• клиноподібний дефект у вигляді щілини;
• серединний клиноподібний дефект, утворений двома площинами;
• глибокий клиноподібний дефект;
• поодинокі клиноподібні дефекти;
• множинні клиноподібні дефекти (зустрічаються частіше).

Виділяють чотири основні стадії розвитку клиноподібного дефекту:

• Початкова стадія – наявність дефекту важко індифікувати, оскільки він візуально слабопомітний. Захворювання протікає безсимптомно;
• поверхнева стадія – збільшення поглиблення дефекту біля шийки зуба до 0,1 мм;
• середня стадія - сильніше збільшення розміру дефекту з його подальшим заглибленням в емаль зуба до 0,3 мм;
• глибока стадія - досягнення глибини "клину" 0,5 мм. На цій стадії дефект досягає дентину та пульпарної камери.

За іншою класифікацією виділяють такі стадії перебігу хвороби:

• фаза швидкого перебігу, яка характеризується швидким втратою тканини протягом 2 місяців з розвитком гіпертензії дентину;
• фаза стабілізації, на яку характерне уповільнення розвитку хвороби. Не супроводжується гіпертензією.

Причини

Причини розвитку клиноподібного дефекту мало вивчені. Існує кілька теорій причин його розвитку:

• механічна – клиноподібний дефект є наслідком травматичного впливу на шийку зуба (чищення зубів);
• хімічна – клиноподібний дефект виникає внаслідок демініралізуючого впливу кислот, які утворюються в результаті процесу бродіння харчових залишків у ротовій порожнині.

Механічна теорія утворення клиноподібного дефекту неспроможна, оскільки даний дефект виявлено в осіб, які не чистять зуби і в деяких тварин (корів, коней).

Крім теорій, виділяють такі причини виникнення даного дефекту:

• ендокринні захворювання;
• захворювання центральної нервової системи;
• хвороби шлунково-кишкового тракту;
• захворювання ротової порожнини;
• вік (частіше зустрічається у людей похилого віку і людей середнього віку);
• вживання газованої води;
• оклюзія (неправильний прикус);
• недотримання правил гігієни ротової порожнини;
• зниження іонізованого магнію та кальцію в крові (у жінок);
• зниження мінеральної густини кісткової тканини.

Симптоми

Симптоми клиноподібного дефекту залежить від стадії захворювання. Перша та друга стадії розвитку дефекту протікає безсимптомно. На другій стадії можливий неестетичний вигляд зубів.

Симптоми третьої та четвертої стадії захворювання:

• короткочасний біль, що пронизує;
• дискомфорт під час їди;
• реакція зубів на холодну, гарячу, кислу та солодку їжу;
• біль при чищенні зубів;
• розвиток захворювань ротової порожнини (пульпіту);
• не естетичний вигляд зубів.

Діагностика

Діагностика клиноподібного дефекту здійснюється двома способами:

• за зовнішніми проявами, коли дефект стає візуально вираженим. Клиноподібний дефект характеризується при наявності дефекту емалі, V-подібного дефекту зовнішньої поверхні зуба, гладкою та полірованою поверхнею ураженого зуба;
• при наявності больових відчуттів внаслідок механічного, температурного та хімічного впливу.

Поставити точний діагноз про наявність клиноподібного дефекту може стоматолог.

При діагностиці клиноподібного дефекту необхідно точно виключити карієс та інші види ерозії зубної емалі.

Лікування

Лікування клиноподібного дефекту починають із ранньої стадії. Лікування полягає у усуненні причини, що викликала цей дефект:

• нанесення на дефектні зони мазей, лаків, мінеральних розчинів;
• призначення десинсетивних зубних паст.

Для усунення самого дефекту стоматолог призначає:

• відповідну зубну щітку (визначається рівень жорсткості щетини);
• відповідні рекомендації;
• проводиться ремінералізуюча терапія;
• закриття дефектупломбуванням,вініром,композитним матеріалом абокоронкою;
• виправлення прикусу (якщо причина розвитку дефекту у ньому).

При запущеній хворобі можливий лише один варіант лікування – протезування.

Профілактика

Профілактика виникнення клиноподібного дефекту:

• дотримання гігієни ротової порожнини;
• правильна техніка чищення зубів;
• застосування фторованих та кальцинованих зубних паст;
• лікування захворювань ротової порожнини;
• ремінералізуюча терапія зубів;
• лікування соматичних хвороб організму;
• усунення неправильного прикусу.