Кіста гайморової пазухи - причини та ознаки кісти гайморової пазухи

Види кіст гайморових пазух

Класифікація кіст гайморових пазух, заснована на їх будові:

• справжня кіста має всі стінки зі слизової оболонки;
• псевдокіста, що утворюється внаслідок «розщеплення» слизової оболонки, з наступним накопиченням рідини.

Класифікація кіст гайморових пазух, заснована на їх виникненні:

• ретенційна кіста – має двошарову стінку, яка вистелена епітелієм. Клітини цього епітелію продукують слиз, який тут і накопичується. Розвивається внаслідок закупорки вивідної протоки слизової залози при набуханні слизової оболонки пазухи. Для такої кісти характерне поступове збільшення розмірів. Самостійно не зникають;

• одногенна кіста – утворюється навколо кореня зуба, внаслідок запального процесу у ньому. Найчастіше має невеликі розміри, але може з часом зростати. Заповнена гноєм.

Причини

Отоларингологи виділяють такі причини розвитку кіст гайморових пазух:

• запальні процеси додаткових пазух або носового ходу (гайморити, риніти і далі);
• запальні процеси зубів;
• алергії;
• підвищена реактивність організму;
• знижений імунітет;
• персональні особливості анатомічних структур пазух носа

Основна причина розвитку кіст гайморових пазух – гайморит. При ньому відбувається набухання слизової оболонки гайморової пазухи з подальшою закупоркою вивідних проток. Це призводить до утворення безлічі кіст з обох гайморових пазух у результаті запущеного запального процесу.

Симптоми

Кісти гайморових пазух невеликих розмірів не виявляють симптомів. Прояв симптомів починається при досягненні кісти великих розмірів, і полягають у наступному:

• біль у місці локалізації кісти;
• болі можуть віддавати в область ока або скроню з боку ураженої пазухи;
• сильний головний біль передньої частини голови в області чола;
• закладеність носа, найчастіше, з боку пазухи з кістою;
• гнійні виділення (наслідок гнійно-запального процесу);
• збільшення внутрішньочерепного тиску (пов'язано з зануренням кісти в глиб пазухи);
• дискомфорт у сфері верхньої щелепи.

Діагностика

За наявності вище перерахованих симптомів, необхідно звернутися до котоларинголога. Первинний огляд полягає в:

• складання анамнезу захворювання;
• риноскопія (огляд носа);

Після первинного огляду, для підтвердження діагнозу, призначаються дослідження:

• комп'ютерна томографія (КМ);
• магнітно-резонансна томографія (МРТ);
• рентгенографія;
• рентгеноскопія.

Іноді при повному затемненні гайморових пазух верхніх щелеп на рентгенівському знімку призначається діагностична пункція або прокол під місцевою анестезією.

Направити пацієнта на проходження вищезгаданих діагностичних обстежень може стоматолог при підозрі запалення кореня зуба.

Лікування

Кіста гайморових пазух не може переродитися на злоякісну пухлину.

При виявленні кісти в гайморовій пазусі в ході «випадкового» обстеження та за відсутності симптомів, таких як закладеність носа, болю в ділянці гайморових пазух, лікування не призначається.

Лікування кіст, пов'язаних із запальними процесами в зубах, здійснюється у стоматолога.

Консервативне лікування кіст гайморових пазух, із застосуванням фармакологічних препаратів, неефективне і може сприяти інфекційному зараженню, внаслідок чого можливе кістоутворення.

При великих розмірах кіст, гнійних гайморитах, розпирання в області щік призначається лікування хірурга з подальшим видаленням кісти (мікрогайморотомія). Для проведення операції потрібно вилікувати гайморит. І тому прописуються антибіотики, промивання носа.

Хірургічне видалення кісти відбувається через розріз вище ясна під губою. Кіста видаляється з оболонкою, а сама пазуха оглядається ендоскопом. Розріз під губою може бути зашитий чи ні (залежить від обставин). Одночасно може проводитися випрямлення викривлення перегородки носа (септопластика) та корекція раковин носа.

Профілактика

Для уникнення розвитку кіст у гайморових пазухах необхідно:

• своєчасне лікування ясен та зубів;
• своєчасне лікування запальних процесів у носі;
• лікування алергії;
• профілактичні огляди у спеціалістів.