Надлишок заліза - причини та ознаки надлишку заліза

Класифікаційний поділ на типи гемохроматозу заснований на принципі причинності даної патології. Розрізняють:

• Первинний надлишок заліза, викликаний спадковістю – це відхилення у генах передається від батьків. Конкретний підтип первинного гемохроматозу залежить від гена, через який сталися такі збої. З іншого боку первинним гемохроматоз називають також бронзовий діабет.
• Вторинний надлишок заліза з'являється не як наслідок внутрішніх, а через зовнішні причини надлишку заліза, наприклад, при занадто частому переливанні крові або тривалому вживанні залізовмісних препаратів.

При надлишку заліза цей елемент накопичується в суглобах, шкірі, селезінці, серці, підшлунковій залозі, печінці. Наслідки поступового відкладення заліза в цих системах організму набувають зовнішніх виразів при первинному гемохроматозі приблизно до 50 років або кілька раніше; при вторинному – до 30.

Причини

Залізо, що надходить із продуктів харчування, всмоктується у шлунково-кишковому тракті та осідає в тих чи інших системах органів людини, чи то печінка, чи суглоби. Причиною цього процесу може бути як дія гена, який провокує посилення всмоктування заліза, так і тривале надмірне надходження даного елемента в організм разом з хімічними препаратами або кров'ю, що переливається.

Деградація органів, уражених надлишком заліза, настає відразу, але з часом симптоми лише прогресують.

Симптоми

Надлишок заліза провокує різного роду дегенеративні процеси, що відбуваються у тих системах органів людини, які були порушені надлишком заліза. Симптомами гемохроматоз є:

• апатія, стан загальної пригніченості та занепад сил;
• набуття шкірою сірого відтінку, іноді – сіро-коричневого;
• зниження ваги хворого;
• занепад статевого сексуального бажання;
• болі в суглобах та їх набряки;
• зниження кровоносного тиску;
• загальна слабкість організму.

При цьому залізо при надмірному накопиченні в окремо взятих органах тіла хворого не тільки викликає певні самостійні руйнування, а й як наслідок дегенеративних процесів, що протікали в цих органах, може стати причиною цілого ряду серйозних і небезпечних захворювань. При надлишку заліза в печінці діагностується її збільшення, може виникнути печінкова недостатність, а також заміщенням тканини печінки стромою або сполучною тканиною (це і є цироз печінки). При відкладанні заліза серце провокується інфаркт, серцева недостатність, аритмія. У занедбаних випадках гемохроматит провокує появу цукрового діабету іраку печінки.

Діагностика

Надлишок заліза в організмі діагностується ендокринологом як симптоматично, так і за допомогою обстежень, які включають класичний лабораторний аналіз крові. Щоб визначити, де саме осідає залізо, що накопичується, застосовується УЗД, рентгенівське обстеження черевної порожнини.

Лікування

Гемохроматія виникає не сама по собі, але провокується певними ризиками, про які повинен знати хворий, спадковість або часте переливання крові. При виявленні перших симптомів слід звернутися до лікаря-ендокринолога, оскільки затягування лікування веде до посилення стану організму.

В процесі лікування ендокринолог призначає хворому спеціальну дієту, яка виключає з раціону продукти, багаті на залізо, у тому числі яблука, буряк, гречку, червоне м'ясо, червоні сорти винограду, гранати. Виключаються будь-які алкогольні напої, більше, алкоголізм сам собою викликає гемохроматию.

Надлишок крові лікується за допомогою застосування лікарської терапії, що призначається лікарем. Ще один ефективний спосіб боротися з цією недугою – періодичні кровопускання, які також необхідно здійснювати під пильним контролем лікаря, оскільки слід стежити за рівнем гематокриту та гемоглобіну крові.

Профілактика

Знаючи, що гемохроматія може наступити через тривале переливання крові, слід під час проведення даної процедури дотримуватися дієти, яка зменшить потрапляння до організму заліза. Зменшення кількості алкоголю також знижує ризик появи надлишку заліза в організмі. Якщо є пов'язаний із спадковістю або певними обставинами ризик виникнення гемохроматії, слід проходити профілактичну діагностику у ендокринолога приблизно раз на три місяці.