Ендометріоз: лікування та симптоми

Акушер-гінеколог, лікар вищої категорії «ВІН КЛІНІК» Марія Георгіївна Мавропуло

Ендометріоз: причини та симптоми

Ендометріоз – гормонозалежне хронічне захворювання, схильне до рецидивування. Ендометріоз має дві форми:

• генітальна;
• екстрагенітальна.

В основному в гінекології ми займаємося генітальною формою, яка, у свою чергу, поділяється на:

• зовнішню (ураження яєчників, шийки матки, піхви, труб);
• внутрішню (аденоміоз).

Особливість ендометріозу в тому, що він має здатність інвазії (тобто зараження) тканин, що підлягають, і перенесення струмом крові. Таким чином відбувається проліферація – розростання тканини шляхом поділу клітин, і картина недуги починає нагадувати перебіг онкологічного захворювання. При ендометріозі спостерігається порушення балансу ферментів, що підтримують нормальні рівні гормонів – естрогену та прогестерону.

Причинами появи ендометріозу можуть бути:

• хронічні запальні процеси;
• генетична схильність;
• ускладнення під час пологів;
• оперативні втручання, аборти.

На це захворювання слід звертати особливу увагу через його схильність до частих рецидивів та інвазії. При виявленні жінка повинна сконцентруватися на лікуванні захворювання та стані власного здоров'я.

Основний симптом, що вказує на ендометріоз – це наявність хронічних тазових болів.

Якщо порівнювати їх із функціональним болем, що з'являється під час менструації, то вони кардинально відрізняються. До того ж, це хронічні болі, вони присутні постійно, а не тільки перед настанням менструації.

Промовистий симптом - Порушення менструального циклу, поява мажучих виділень до і після менструації, що в сукупності займають до 7 днів.

Можуть бути рясні болючі менструації, що викликають значний дискомфорт. У нормі менструація має привносити якісь зміни у життя жінки. Тому, в основному, до нас звертаються пацієнтки з порушеним менструальним циклом, причиною чого може виступати ендометріоз.

Ендометріоз може призвести до порушення репродуктивної функції, оскільки здатний запускати спайковий процес, що призводить не тільки до больового синдрому, але і до безпліддя.

Саме з цієї причини дуже важливо своєчасно діагностувати та приступити до лікування. Адже безпліддя теж є свого роду симптомом, а пацієнтки можуть і не пов'язувати відсутність вагітності протягом 1-2-3 років з цим захворюванням.

Особливо це характерно для генітального ендометріозу, який вражає маткові труби.

Основні способи виявлення ендометріозу

Для діагностування ендометріозу застосовують кілька методів:

• ультразвукове дослідження, яке краще проводити у другу фазу циклу;
• гінекологічний огляд при зовнішній шийній формі, тобто відповідні порушення виявляються зорово та пальпаторно;
• для внутрішнього ендометріозу - гістероскопія, яку найправильніше проводити в першу фазу циклу, або лапароскопія.

4 ступеня ендометріозу

• I ступінь: поява вогнищ ендометріозу без залучення інших органів у процес.
• II ступінь: ендометріоїдні гетеротопії плюс задіяння прилеглих органів, наприклад, кісти та спайковий процес у ділянці кишечника. Тобто під час другої стадії страждають уже інші органи.
• III ступінь: ширший процес, коли прилеглі органи зазнають ще сильніше і повністю охоплені запаленням.
• IV ступінь: це, наприклад, запалення очеревини при аденоміозі. Знову ж таки, все залежить від локалізації.

Профілактика та лікування ендометріозу

Застосовують консервативне та хірургічне лікування. На перших стадіях актуальне консервативне лікування, до хірургічного вдаються при великому запаленні, спайковому процесі. Спочатку проводиться діагностика, і якщо є якісь утворення, ті ж ендометріоїдні кісти, що підлягають видаленню, проводиться хірургічне лікування з наступним консервативним.

До профілактики ендометріозу відносять:

• своєчасне лікування інфекційних захворювань;
• зведення до мінімуму стресів;
• боротьба з курінням та іншими шкідливими звичками;
• виключення абортів та хірургічних втручань.

Звичайно ж, спосіб життя впливає на багато чого: стреси, нервові зриви, неправильне харчування, - все це не минає безслідно.

На жаль, ендометріоз має особливість – переходити в онкозахворювання, тобто вже у тяжку стадію.

Починати лікування в цьому випадку можна з консервативних методів, а саме з правильного підбору контрацептивних препаратів, найкраще однофазних.

Якщо потрібно, застосовується хірургічне втручання. Залежно від ступеня тяжкості та побажань пацієнтки (наприклад відновлення репродуктивної функції) можна застосовувати консервативну терапію після хірургічного втручання з переходом на контрацептивні препарати.

Також під час лікування використовуються вітамінні, седативні та ферментативні препарати, оскільки вироблення ферментів, що підтримують гормональний баланс, порушено. Репродуктивна функція відновлюється через 12 місяців.

Важливо не зволікати з лікуванням, щоб не було ускладнень: безпліддя, хворобливих рясних менструацій, що зумовлюють хронічну анемію.

Безпліддя – головне ускладнення ендометріозу

Найбільший відсоток безплідності пов'язаний з ендометріозом через спайковий процес. При спайковому процесі порушується скорочувальна діяльність маткових труб і відбувається запаювання окулярних відділів. Звичайно, ми отримуємо трубну непрохідність - одну з характерних рис безпліддя.

Якщо не лікувати джерело початкового звернення жінки до гінеколога, тобто гострі запальні захворювання, що переходять у хронічні, - це обов'язково призведе надалі до порушення менструальної функції та хворобливих менструацій. Що, у свою чергу, викличе порушення репродуктивної функції – все по ланцюжку.