Гайморит: причини та способи лікування захворювання

За статистикою, понад 10% працездатного населення Землі звертається до медичних закладів зі скаргами на дискомфорт та запалення у носоглотці. Найчастіше діагностуються такі захворювання, як риніт. Викликає побоювання той факт, що відсоток хворих на подібні недуги постійно зростає (1-2% приросту).

«Жарознижувальний антибіотик абсолютної дії, який вилікує від усіх інфекційних хвороб, крім нежиті, тому що нежить – остання хвороба, з якою медицина ще не навчилася боротися» (Кір Буличов)

Багато хто не погодиться з відомим письменником, але в чомусь він має рацію. Сучасна фармакологія створила унікальні дієві ліки від багатьох небезпечних недуг, але запобігти банальним соплям вона не в змозі. Чим небезпечна така патологія і які негативні наслідки можуть виникнути?

Перше, що спадає на думку, – гайморит. Подібним терміном лікарі позначили запалення слизової оболонки носа, а в деяких випадках верхньощелепної пазухи та кісткових стінок.

Причини появи хвороби

1. Переохолодження. Тривале перебування на холодному повітрі може призвести до неприємних наслідків. Особливо актуально це для ранньої осені, тому що у вересні-жовтні люди ще не встигають змінити гардероб і за звичкою виходять на вулицю без головного убору чи теплих речей.
2. Алергія. Нерідко джерела неадекватної реакції організму на подразники впливають тривалий проміжок часу. Домашні тварини, кімнатні рослини, пил на роботі - це далеко не повний список можливих алергенів, яких не просто позбутися. А «нагородою» за таке спілкування стає запалення та виділення з носа.
3. Недоліковані захворювання. Часто ми припиняємо приймати ліки за перших поліпшень стану. При цьому хвороба не зникає, а лише усувається. Гайморит може стати ускладненням такого безтурботного ставлення до свого здоров'я.

У дітей джерелом такої недуги зазвичай стають аденоїди. Вони провокують розвиток інфекції, порушуючи правильне носове дихання.

Симптоми захворювання

Початковою стадією гаймориту завжди стає звичайний риніт. Тобто, якщо у вас затяжний нежить, який погано піддається лікуванню, варто звернутися за консультацією до профільного фахівця. Тільки терапевт або отоларинголог можуть призначити правильну терапію при подібному запаленні.

Розвиток недуги супроводжується:

• тиском та дискомфортом у носовій порожнині;
• болем, що локалізується в лобовій ділянці, скроневій частці або на вилицях;
• утрудненням носового дихання та сильною закладеністю носа;
• рясними виділеннями жовтого, зеленого чи білого кольору;
• стрибком температури до 38 градусів та вище;
• сильною стомлюваністю та сонливістю.

У деяких випадках гайморит може спровокувати світлобоязнь, асиметрію обличчя, набряклість.

Часто прояви недуги плутають із патологіями зубів і звертаються за лікуванням до стоматологів. Але після проведення рентгенівського обстеження таких хворих відправляють до ЛОР. Також дзвіночком організму про виникнення захворювання стає втрата нюху та гнійні виділення з очей.

Лікування недуги

Вибір дій, вкладених у придушення джерела гаймориту, залежить від багатьох чинників. Наприклад, від індивідуальних особливостей будови носових пазух чи сприйнятливості хворого до окремих медикаментів. Розрізняють три основні види лікувальних процедур.

1. Безпункційні. Найчастіше лікарі призначають промивання носа. Застосовується відомий метод за Проєтцем, або «Зозуля». Хворий лягає на спину. Йому в ніс вводяться гнучкі шланги. По одному повільно вводиться фармакологічний розчин, по іншому – відсмоктується гній та інші виділення. Зазвичай така процедура виконується у комплексі з лазеротерапією.

Важливо знати, що подібний метод лікування може бути призначений лише на ранніх стадіях гаймориту та за нормальної функціональності співустя.

Як і будь-яке інше бактеріальне запалення, однойменний гайморит пригнічується антибіотиками. Найчастіше застосовуються такі препарати, як «Азитроміцин» та «Макропен». Вибір засобу залежить від тяжкості перебігу захворювання та чутливості флори до конкретних препаратів. Призначати подібні ліки може тільки лікар. Якщо недуга не приносить сильного дискомфорту і місцевий імунітет слизової оболонки справляється з хворобою, то можна використовувати щадний режим. Хороший результат показали спреї «Біопарокс», «Ізофра» та краплі, що містять срібло колоїдне.

2. Пункційні. Прокол пазухи необхідний при гнійному загостренні запалення. Пункція дозволяє швидко прибрати виділення, промити порожнину та ввести туди антибіотики. Потрібно пам'ятати, що така операція досить болісна. Тому її проводять під місцевою анестезією.

Найчастіше одного проколу недостатньо для того, щоб повністю очистити проблемну зону. Доводиться повторювати процедуру кілька разів протягом 2-3 тижнів. Для прискорення одужання місця розсічення вставляють спеціальні катетери, які дозволяють вводити лікарські препарати.

3. Хірургічні. Операційне втручання проводиться лише у крайньому випадку. Зазвичай до такого виду лікування звертаються після того, як консервативна терапія не дала результатів, і поліпи, що утворилися, перекрили дихальні шляхи. Висічення проблемних ділянок проводиться під загальним наркозом.

Сьогодні все більшої популярності набуває нетрадиційна та народна медицина. Існує безліч рецептів, що допомагають вилікувати захворювання. Але всі вони повинні застосовуватися як додаткове лікування та проводитися лише під контролем профільних фахівців.

Інгаляції, промивання сольовими розчинами, компреси та масляні закопування навряд чи зможуть придушити джерело запалення без прийому антибактеріальних препаратів. Це лише допоміжні заходи. Піднімайте свій імунітет, вчасно лікуйте риніти, намагайтеся уникати впливу алергенів – і гайморит обійде вас.