Норми дитячого сну

Однак чітко відпрацьованих правил, які вказували б норми відходу дитини до сну, не існує. Це з тим, кожна дитина – це індивідуальний випадок, що вимагає особливого підходи себе. Одні батьки чекають до останнього, поки їхнє чадо засне, інші сподіваються на самостійність, і не реагуватимуть навіть на сльози малюка, який хоче уваги. Як зрозуміти, якому зі способів віддати перевагу, і розпізнати, чи є у малюка порушення сну?

Безсоння у малюків

Щоб дитина швидше заснула, її батьки намагаються застосувати різні способи: від грудного вигодовування на вимогу (а не за потребою) і тривалого заколисування до підмішування дитині в їжу алкоголю або опіатів, що може завдати значної шкоди здоров'ю маленького організму.

Не секрет, що діти більшості країн третього світу здебільшого досить спокійні, добре харчуються і міцно сплять. Вдень вони практично голяка можуть спати в кошику або слінгу, поки мама працює або пересувається по місцевості, а вночі лежать з нею в обнімку, при цьому примудряються міцно спати і їсти, не створюючи проблем. Однак, незважаючи на стрімкий розвиток медицини, у сучасних мегаполісах мало здорових дітей. Адже ті, що пережили внутрішньоутробну гіпоксію, недоношені, народжені шляхом кесаревого розтину, які отримали родові травми, немовлята гірше сплять і при пробудженні важко заспокоюються.

Є кілька причин, що спричиняють порушення сну:

• коліки - дитячі болі в кишечнику (якщо ви не знаєте, як допомогти малюкові в цьому випадку, вам потрібна консультація лікаря-педіатра);
• гіперзбудливість – підвищена реакція на сторонні звуки та яскраве світло;
• підвищений внутрішньочерепний тиск, що викликає головний біль;
• невідповідність температурного режиму кімнати, де знаходиться дитина;
• незручний одяг, туго затягнуті пелюшки, памперс не за розміром чи поганою якістю;
• недоїдання;
• прорізування зубів;
• нежить, що заважає дихати повноцінно;
• зміна навколишнього оточення;
• надлишок вражень, наприклад, від прогулянок у незвичайних місцях;
• запальний процес у організмі, що у одних дітях відбивається у вигляді тривалого сну, але в інших – неспокійного;
• нестача маминої турботи.

Однак і надмірно тривалий і міцний сон не гарантує відсутність проблем, особливо якщо дитина малоактивна під час неспання, не виявляє інтерес до навколишнього світу. У такому разі бажано записатися на прийом до лікаря-педіатра, щоб він оглянув дитину.

Чинники, що впливають на якість сну дитини

Дитячий сон часто непередбачуваний. Навіть у двох близнюків він може бути різним. Важливо розуміти, що дитина, особливо в перший рік свого життя, не поводитиметься зухвало спеціально, тому якщо йому відмовити в маминій ласці, грудному вигодовуванні або заколисуванні, то рано чи пізно це може стати причиною важкої душевної травми.

Норми загальної тривалості сну за добу: для новонародженого – 18 годин; для піврічного – 16 годин; для однорічного – 14 годин; далі – з кожним роком на годину менше; для семирічного – не менше ніж 9 годин. Тобто основний сон з дорослішанням має бути вночі, але додатково потрібний і денний відпочинок. Якщо дитина недосипає, покажіть її лікареві-сомнологу, адже це негативно позначається на його нервовій системі.

Дитині до року класти в батьківську постіль надто небезпечно, але можна знайти вихід із ситуації, присунувши дитяче ліжечко зі знятим бортиком. Старших дітей варто привчати спочатку до сну у своєму ліжечку, потім в особистій кімнаті, особливо після трирічного віку.

Дитяче ліжко має бути помірною жорсткістю, без високих подушок і важких ковдр, постільна білизна – тільки з натуральної тканини (бавовна або льон), а матрац – тільки з натуральним наповнювачем, при цьому постільна білизна потрібно регулярно міняти. У ліжечко не повинні потрапляти сторонні предмети. Для заспокоєння малюка над ним можна повісити карусель із іграшками та тихою повільною мелодією.

Краще не укладати дитину в повній темряві та тиші, щоб вона могла заснути в будь-якій обстановці, відмінній від домашньої. Достатньо приглушити освітлення кімнати і тихо говорити між собою. Ідеальна температура повітря в дитячій повинна бути близько 20-22 градусів, причому перед сном кімнату необхідно провітрювати.

Слід з повною відповідальністю підходити до ритуалу укладання дитини спати, тобто це краще робити одному й тому ж людині, одночасно, дотримуючись той самий порядок дій, наприклад, «купувати, переодягнути, нагодувати і розповісти казку».

Укладати в ліжечко слід дитини, що засинає, а не заснула!

Не поспішайте бігти до малюка з кожного приводу, адже діти (особливо немовляти) повертаються, скрикують і пхнуть в основному, не прокидаючись. Зачекайте близько п'яти хвилин, щоб дитина заспокоїлася самостійно і лише потім поспішайте на допомогу. Але не треба впадати в іншу крайність і годинами чекати, поки дитина наплачеться та засне. По-перше, його плач може бути пов'язаний із почуттям голоду або порушенням здоров'я, а, по-друге, у дитини можуть формуватися страхи та недовіра до батьків, які не приділяють їм належної уваги.

Заколисувати дитину, що прокинулася, на руках не завжди доречно. Так, якщо немовля можна часто брати на руки, то з однорічною дитиною спочатку варто присісти або прилягти поруч, погладити по животику або голівці, заспівати колискову. Але коли малюк захворів або сильно втомився, можна як виняток його побаюкати.

Опівнічний підйом

Якщо дитина прокидається посеред ночі і голосно плаче, не заспокоюючись самостійно, це може насторожити навіть спокійних батьків. Є кілька способів визначити, наскільки серйозним є його занепокоєння:

• Візьміть малюка на руки, напівпошепки ласкаво поговоріть з ним або розкажіть казку, протріть личко вологою серветкою або рушником, злегка похитайте, прикладіть до грудей або дайте суміш (воду). Якщо дитина здорова, вона незабаром заспокоїться і знову засне. Якщо плач не минає – огляньте дитину, адже вона могла замерзнути чи перегрітися.
• Перевірте, раптом у нього болить голова (торкається ручками до голови, а очі страждальні або каламутні), зубки (сильне слиновиділення, малюк облизує ясна), животик (дитина пронизливо кричить, підтискає ноги, стукає ними), поміряйте температуру тіла.

Не чекайте, поки порушений сон у малюка перетвориться на норму, адже це може спричинити серйозні захворювання. Постарайтеся, щоб його оглянули найкращі лікарі (педіатр, невролог) і провели діагностику організму, щоб уточнити причину занепокоєння.

Завдяки таким нехитрим діям і достатньому турботі про дитину, його сон буде міцним і здоровим.