Хвороба Паркінсона - симптоми, ознаки, лікування

У світі налічується близько 7 мільйонів хворих на паркінсонізм (захворюваність серед чоловіків дещо вища), у кожного десятого пацієнта діагноз встановлюється до 50 років. Середній вік початку захворювання 60-65 років; часто хворобу Паркінсона називають «хворобою старих», що певною мірою відповідає істині.

Спадкові форми захворювання зустрічаються у 8-10% випадків. Наявність в одного з батьків хвороби Паркінсона збільшує ризик захворювання приблизно вдвічі. Контакт із гербіцидами, пестицидами та іншими токсичними речовинами, особливо тривалий, також може збільшити ризик розвитку хвороби.

Симптоми

Преклінічна стадія захворювання триває близько 4-6 років. Симптоми хвороби спочатку з'являються в одній половині тіла (нозі, руці) через 3-5 років у другій. Після цього починають з'являтися симптоми порушення рівноваги, посилюючись згодом. У середньому через 10-20 років пацієнт потребує постійного стороннього догляду у зв'язку з знерухомленістю.

----

Нутриціолог в Україні https://mydietolog.pp.ua/ 

----

Початкові ознаки захворювання неспецифічні. Першими симптомами можуть бути порушення нюху, біль у м'язах спини, кінцівках, порушення сну чи депресія. Також захворювання може виявитись вегетативними порушеннями: запори, порушення сечовипускання, пітливість, себорейний дерматит, імпотенція, ортостатична гіпотензія (різке падіння тиску при прийнятті вертикального положення).

Основними симптомами хвороби Паркінсона у розгорнутій стадії захворювання є:

• Уповільненість рухів. Особливо утруднено початок руху (топтання на місці, утруднення при вставанні зі стільця, скорочення довжини кроку). Характерні порушення плавності руху, незручність при застібуванні гудзиків, зав'язуванні шнурків, користуванні ножем. Може змінитися почерк, може стати монотонною через залучення мовної мускулатури. Обличчя стає «застиглим», втрачається емоційний вираз під час розмови, хворі рідко блимають.
• Тремтіння (тремор). Тремтіння може з'явитися спочатку в одній руці або нозі, характерний так званий тремор спокою, на початку руху він зменшується, а посилюється при втомі та хвилюванні. Під час сну тремор зазвичай не турбує хворих. Через 3-5 років тремтіння переходить на другу половину тіла. У деяких випадках тремор може не бути протягом усього періоду хвороби, а основним симптомом може залишатися уповільненість рухів. Це не виключає діагноз хвороби Паркінсона.
• Порушення рівноваги. Постуральна нестійкість (втрата рівноваги при поворотах тулуба) може призводити до падінь при поворотах, ходьбі, вставанні зі стільця. Несподівані падіння є основною причиною травм при хворобі Паркінсона, оскільки ноги прилипли до підлоги, їх важко відірвати, а тулуб нахилено вперед.
• Скутість м'язів (ригідність). Пацієнти відчувають скутість, стягування, напруження у м'язах. Згодом це призводить до згорбленої пози, зменшення розмахування руками під час ходьби.

Іншими симптомами хвороби Паркінсона є порушення пам'яті, уповільненість розумових процесів, дратівливість, тривога, загальна слабкість, нав'язливість, настирливість.

Постановка діагнозу

Хвороба Паркінсона на сьогоднішній день невиліковна і носить неухильно прогресуючий характер, але чим швидше пацієнт звернувся до лікаря і чим раніше підібрано правильне лікування, тим менше вираженість симптомів, що продовжує період активності.

Діагноз "хвороба Паркінсона" встановлюється на підставі скарг, історії захворювання та наявності характерних клінічних симптомів, що на початкових стадіях є непростим завданням. Через 1-2 місяці лікар повинен подивитися динаміку симптомів та утвердитися у своєму припущенні.

Інструментальні методи дослідження (МРТ, дослідження судин головного мозку) дозволяють лікарю лише виключити інші причини ураження мозку інсульт, пухлину, травму. На жаль, специфічних маркерів захворювання для підтвердження захворювання в крові або в головному мозку відсутні. Для уточнення діагнозу необхідно звернутися за консультацією до районних чи міських кабінетів екстрапірамідної патології. Лікар повинен провести диференціальну діагностику з іншими захворюваннями, які можуть виявлятися такими самими симптомами.

Підтримуюче лікування

При хворобі Паркінсона потрібний постійний прийом лікарських препаратів. Велика помилка пацієнтів не приймати специфічні препарати, думати, що все пройде і так. Вибір препарату та режим його прийому визначає лікар. Для лікування захворювання приймають речовини, що поповнюють запас дофаміну в головному мозку. Жодні народні засоби не зможуть замінити специфічні препарати, які допомагають впоратися із симптомами захворювання

. Також для пацієнта важлива нелікарська терапія. Величезне значення має лікувальна фізкультура усім стадіях хвороби. За деякими даними, 10 хвилин занять на велотренажері рівноцінні прийому препарату, що містить дофа. Також, крім покращення рухової активності, фізкультура дає величезний заряд позитивних емоцій, дозволяє запобігти травмам м'язів і сухожиллям. Тривалість занять має бути підібрана індивідуально.

Жодної особливої дієти для пацієнтів із хворобою Паркінсона не існує. Їжа з великою кількістю свіжих овочів та фруктів заповнить запас антиоксидантів та вітамінів. Важливо пити якнайбільше рідини, це необхідно для хорошої роботи кишечника. Є єдина умова в харчуванні для пацієнтів, які приймають препарати леводопи: прийом білкової їжі не можна поєднувати з таблетками, оскільки білок ускладнює всмоктування препарату. Таблетку необхідно випити за 45-60 хвилин до їди або через годину після їжі.

Доведено, що зелений чай, кава, томати, продукти, багаті на природні антиоксиданти, знижують ризик розвитку захворювання. Також у малих дозах не протипоказаний алкоголь.