Акліматизаційний дефіцит

Як відбувається адаптація організму до нових кліматичних умов

Для більшості людей акліматизація пов'язана з особливостями переїзду на нове місце проживання або подорожами до різних куточків світу. Тим не менш, акліматизація - це природний і звичний процес, який протікає кілька разів на рік. Йдеться про природну зміну сезонів та про те, як організм реагує на це.

Життєдіяльність людського організму дуже тісно пов'язана із зовнішніми умовами довкілля. Ендокринна, нервова, травна системи працюють у прямій взаємодії із зовнішнім світом, активно реагуючи на нові подразники, а також пристосовуючись до зміни умов.

Є три основні етапи акліматизації, до яких належать:

• Етап максимальної напруги ресурсів організму, спрямований одночасно і на підтримку активної життєдіяльності в нових умовах, і на швидку перебудову тих його функцій та систем, які пов'язані з впливом зовнішнього середовища. Через те, що тіло людини навантажене одразу з двох сторін, дуже часто спостерігаються ті чи інші проблеми зі здоров'ям. З урахуванням зростаючої до кінця літа вологості та танення снігів навесні, за словами інфекціоністів, активізуються хвороботворні бактерії. Саме тому при перших перепадах температури починається перша хвиля інфекційних захворювань. Людське тіло намагається адаптуватися до нових умов. У перший період спостерігаються порушення сну, підвищена стомлюваність, уразливість до стресів.
• Друга стадія – стабілізаційна. Організм поступово перебудовується до особливостей сезону: до вологості, зміни температури та атмосферного тиску. Імунітет поступово повертає колишню силу і навіть певною мірою загартовується. Якщо первинні ознаки акліматизації не проходять досить довгий період, слід звернутися за консультацією лікаря-імунолога або ендокринолога. Фахівці шляхом аналізу крові, первинного огляду та більш специфічних діагностичних процедур (наприклад, МРТ) перевірять, чи не виникло якихось серйозних відхилень.
• Стадія вже акліматизації – це завершальний етап, який є вже повністю пристосований до нових умов середовища ритм роботи організму. Зовнішні чинники перестають відігравати роль джерел стресу, ендокринна та нервова системи повністю пристосовуються до нових умов.

Слід зауважити, що адаптація організму при зміні кліматичних зон відбувається значно повільніше, ніж за природної зміни сезонів у межах однієї зони.

---

https://dream.snu.in.ua/ - Сайт про сни англійською мовою

---

Так, якщо вже приблизно за місяць-два з початку осінніх похолодань і серпневої вологості, що збільшується, організм демонструє стійкість до нових умов проживання, то при переїзді, наприклад, в регіони Півночі тільки перший етап адаптації може тривати до півроку.

Якщо виникне акліматизаційний дефіцит ресурсів організму, можуть розвинутись деякі хронічні захворювання, навіть якщо до переїзду людина не була до них схильною.

З іншого боку, ослаблення імунітету може спровокувати рецидив різноманітних хронічних хвороб, які переходять у гостру стадію. Наприклад, зненацька з'являються папіломи, проявляється вірус герпесу. Тому такий акліматизаційний дефіцит потребує особливої уваги з боку людини.

Як подолати акліматизаційний дефіцит

Сезонна акліматизація – це процес звичний та природний. А тому організм проходить його набагато швидше. Варто враховувати, що висока напруга на внутрішні системи організму забезпечується цілою низкою факторів, що впливають одночасно:

• Зміна температурного режиму, вологості, атмосферного тиску, а також велика різниця між цими показниками в домашніх умовах та на вулиці (напруга викликає навіть цей невеликий перепад).
• Зміна тривалості світлового дня, зміна погодних умов.
• Активізація вже згаданих хвороботворних бактерій та вірусів, наприклад, той самий грип.
• Зміни у режимі живлення.

Слід враховувати, що енергетичні ресурси організму в цей час слід поповнювати з особливою старанністю.

Імунітет і так повинен справлятися з великою кількістю інфекцій, а тут ще й нестача ресурсів організму, які спрямовані на підтримку темпів споживання енергії, що природно зросли. Раніше ситуація посилювалася тим, що їжі, особливо висококалорійної, ставало дедалі менше. Нині ця проблема відійшла на другий план. Хоча харчування в літній та осінньо-зимовий період часу теж дуже відрізняється, знайти необхідні вітаміни та калорії в достатній кількості не так вже й складно. З іншого боку, сучасна людина звикла тікати від похолодань на більш південні території під час відпусток. А такий різкий перепад після повернення додому лише ускладнює процес акліматизації.

Тому здебільшого боротьба з акліматизаційним дефіцитом зводиться до повноцінного харчування, здорового сну та підтримуючої терапії. Слід записатися на прийом до лікаря-терапевта, щоб проконсультуватися щодо можливого загострення хронічних недуг. Не завадить також відвідування імунолога та ендокринолога. Особливу увагу слід приділити нейтралізації згубного впливу стресів. Потрібно пам'ятати, що їжа та сон – два провідні джерела енергії для організму. І за належної уваги до здоров'я акліматизація проходить успішно.