Як лікувати заїкуватість у дитини?

Заїкуватість у дітей виникає у період активного становлення промови. За даними багатьох досліджень, дівчатка менш схильні до заїкуватості, ніж хлопчики. Деякі психологи пояснюють це високою емоційною стійкістю прекрасної статі.

Причини заїкуватості у дітей:

• фізіологічні - травми та забиті місця голови, порушення функцій головного мозку, захворювання органів дихання (гайморит, астма, тонзиліт), інфекційні хвороби (скарлатина, тиф, кашлюк, кір);
• психологічні - Раптове емоційне потрясіння, стрес, депресія, апатія, переляк;
• соціальні - Вивчення 2-3 мов одночасно, навантаження новою інформацією, надмірна строгість у вихованні, напружена атмосфера в сім'ї.

До факторів, які провокують виникнення мовленнєвих порушень у дитини, відносять незбалансоване харчування, зростання зубів, запалення та розростання аденоїдів.

Звертайтеся до лікаря-логопеда, коли малюк:

• часто повторює перший склад слова;
• двічі вимовляє те саме;
• починає робити паузи у середині фрази;
• вживає звуки між словами (частіше "а", "і");
• довго мовчить, перш ніж починає говорити.

Доцільно отримати консультацію психолога, дефектолога, невролога, психоневролога.

Лікування

Залежно від причини заїкуватості логопед підбирає оптимальні методики коригування мови, завдяки яким усуваються запинки. Кожне заняття триває близько півгодини.

• артикуляційну гімнастику;
• правилам утримання інтонації;
• правильного формування лексичних, граматичних категорій;
• вимову слів, що важко вимовляються наспів.

Не можна пропускати заняття з логопедії. Якщо ви не можете відвести малюка самі, попросіть родичів.

Також корекція заїкуватості передбачає:

1. Дотримання режиму «сон-неспання». У віці від 3 до 7 років малюкові потрібно спати вдень не менше 1,5-2 години, вночі - 9-10.

2. Забезпечення стійкого психоемоційного стану крихти. Оточіть малюка позитивними емоціями, більше часу проводьте разом, грайте в цікаві ігри, що розвивають. Не дозволяйте довгі посиденьки біля телевізора, за комп'ютером (мерехтіння екрана перевтомлює, знижує зір).

Постарайтеся не з'ясовувати стосунки з чоловіком (дружиною), родичами, друзями через підвищення тону, криків, сварок. У будинку мають панувати щастя, кохання та розуміння.

3. Щоденні 2-годинні прогулянки. Свіже повітря - запорука здоров'я, але не забувайте одягати дитину за погодою.

4. Зведення до мінімуму розмов про дефект у присутності маленького члена сім'ї. Це допоможе запобігти появі комплексу неповноцінності, замкнутості, прагнення усамітнення, ефекту «мовчання».

Щодня, спілкуючись із близькими, треба використовувати правильну мову. Тому забудьте про жаргон, незрозумілі або двозначні словосполучення.

Пам'ятайте: медикаментозне лікування показане лише за необхідності та з дозволу фахівця. Наприклад, для ліквідації наслідків психологічної травми, зміцнення імунної та нервової системи, покращення роботи головного мозку.

Зазвичай лікар виписує заспокійливі ліки, вітаміни, трав'яні чаї з м'ятою, собачою кропивою, мелісою, кіпреєм, вереском, адонісом, ромашкою.

Корисні поради

Відмінний засіб у боротьбі проти заїкуватості:

• дихальна гімнастика (2-5 разів на день): попросіть дитину зробити через ніс короткий вдих та безшумно повільно видихнути повітря через рот. Достатньо 15-20 разів поспіль. Вправа допомагає позбавитися звички розділяти пропозицію на складові;
• танець під музику, спів пісні, інсценізація казки, які розвивають почуття ритму, дрібну моторику, дозволяють подолати сором і затиснення;
• курс точкового масажу. Точковий вплив на мовні центри допоможе зняти збудливість, покращити обмін речовин та кровообіг.