Дегідратація: причини та методи лікування

Вода - основа кожної клітини, головна складова крові, мозку, спинномозкової рідини. При недостатній її концентрації кров згущується, через що відбувається збій у роботі всіх систем організму.

До причин зневоднення належать:

• діарея та блювання при захворюваннях травної системи;
• посилене сечовипускання при порушеннях обміну речовин, хворобах нирок;
• підвищене потовиділення через високу температуру, інтенсивні фізичні навантаження, спекотну погоду;
• сонячний чи тепловий удар;
• вживання алкоголю; неправильний прийом сечогінних препаратів;
• тривале ненадходження їжі та води в організм в екстремальних ситуаціях.

Діти із захворюваннями горла можуть довгий час відмовлятися від їжі через хворобливі відчуття під час ковтання.

Найбільш очевидним симптомом дегідратації вважається спрага. Однак для різних стадій захворювання характерні прояви.

Легкий ступінь (1-5%):

• відчуття сухості у роті;
• клейкість слини;
• потемніння сечі.

Середнє зневоднення (6-10%):

• почуття легкого запаморочення;
• сухість слизової оболонки очей;
• рідкісне сечовипускання коричневою уриною;
• оніміння та зморщування шкіри;
• перепади настрою.

Тяжка стадія (11-20%):

• запаморочення не припиняється навіть у лежачому положенні;
• нижні кінцівки настільки слабкі, що не утримують вагу тіла;
• сухість та лущення шкіри та губ;
• затримка сечовипускання більш як на 12 годин;
• почуття страху, тривоги, неможливість сконцентруватися.

Цей небезпечний стан може призвести до серйозних ускладнень. Недостатній обсяг крові може знизити тиск до гіповолемічного шоку. Нестача рідини порушує роботу нирок. А якщо після довгого зневоднення вживати її великий об'єм, клітини можу не витримати навантаження, роздутися і розірватися. Особливо небезпечний набряк головного мозку. Дегідратація тяжкого ступеня без кваліфікованого лікування часто призводить до смерті.

До приїзду швидкої допомоги необхідно дати людині напитися, але стежити, щоб вона не робила великих ковток. Якщо є можливість, застосовуйте рідину з високим рівнем електролітів. Це спортивні тоніки, заморожені соки, тала вода. Потім допоможіть потерпілому зняти тісний одяг і оберніть його тіло вологим простирадлом, а також розпорошіть воду на обличчя та руки. Дуже важливо не допустити переохолодження, оскільки кровоносні судини можуть різко звузитися.

Тяжкість стану та метод лікування лікарі визначають на підставі клінічного аналізу сечі, крові та біохімічного дослідження плазми.

Найбільш поширений спосіб відновлення водного балансу – інфузійна терапія. Хворому дається рідина, що містить карбогідрат. Якщо пацієнт перебуває у стабільному стані, не відчуває нудоти, позиви до блювання або сильної слабкості, напій вводиться перорально. При тяжкому ступені хвороби – внутрішньовенно.

Особливо уважно слід спостерігати за станом немовлят. Зверніться до лікаря за найменшої підозри на зневоднення, оскільки самостійно визначити дегідратацію дуже складно, а прогресує хвороба надзвичайно швидко.

В аптеках продаються засоби, рекомендовані для дітей під час блювання, діареї, високої температури. Це суміші солей та інших необхідних компонентів для розчинення у воді. Дотримуйтесь інструкції, оскільки дотримання пропорцій має вирішальне значення, і не зберігайте отриманий розчин більше 24 годин.

Поїте дитину рідиною кімнатної температури по одній столовій ложці щогодини доти, доки сеча не набуде нормального блідо-жовтого кольору. Якщо малюк на грудному молоці – продовжуйте годувати у звичайному режимі. А дітям, які перебувають на штучному вигодовуванні, можна тимчасово замінити звичайну суміш безлактозною.

До профілактичних заходів відноситься контроль споживання води, рідких страв, соковитих ягід та фруктів. Кава, алкогольні та солодкі газовані напої не здатні наситити організм вологою.

Збільште кількість рідини, що випивається під час лікування захворювань, при підвищеному фізичному навантаженні, в жарку сонячну погоду. Привчіть завжди мати з собою пляшку з прохолодною водою, особливо в поїздках або на прогулянках з дітьми.