Прихований алкоголізм: симптоми

Що таке прихований алкоголізм?

Прийнято говорити, що прихований алкоголізм - це явище, при якому людина, схильна до алкоголізму, приховує від оточуючих свою пристрасть до алкоголю. У наркології поняття «прихованого алкоголізму» немає, хоча психологи іноді використовують цей термін. Тим не менш, дана проблема, при якій людина активно намагається приховати власну недугу або схильність до неї, є серйозною і вимагає специфічного рішення.

Алкоголізм як захворювання має велику симптоматику і є причиною багатьох захворювань, але у вузькому значенні слова він характеризується непереборною потягом до алкогольних напоїв, залежністю від них.

Приховані алкоголіки вживають спиртне у розбавленому вигляді чи малих дозах, але, зазвичай, протягом усього дня. Найчастіше такі люди не допускають стану серйозного сп'яніння, тримають себе в руках на публіці та ведуть активне соціальне життя. Однак це не означає, що проблеми не існує. Якщо людина змушена приймати алкоголь для того, щоб перебуває в тонусі і не може нормально жити і працювати без цього, очевидно, що вона має залежність від алкоголю.

Людина, яка страждає на прихований алкоголізм, швидше за все, відмовиться від консультації лікаря-нарколога, мотивуючи це тим, що вживані дози алкоголю не завдають шкоди ні здоров'ю, ні соціальному життю. Але це негаразд. Те, що в суспільстві називають прихованим алкоголізмом, є стадією формування захворювання. По суті йдеться про постійний вплив алкоголю на організм, а це обов'язково позначиться на роботі тих чи інших органів.

Головне – це формування психологічної залежності, коли людина не відчуває себе повноцінним без дози алкоголю.

Розпізнати «прихованого алкоголіка» можна за такими прикметами:

• людина регулярно вживає алкоголь у малих дозах та збільшує його кількість у стресовій ситуації;
• алкоголь сприймається як важливе «паливо», без якого людина стає менш зібраною, працездатною та активною;
• прийом алкоголю стає обов'язковою умовою виконання тих чи інших завдань. Людина вважає себе невдалим або слабким без підживлення алкоголем;
• людина, яка страждає від цієї недуги, всіляко приховує кількість випитого, маскує запах з рота, знижує градус, підливає алкоголь у каву;
• поступово прихований алкоголізм негативно позначається людині: згодом алкоголік починає замикатися у собі, стає агресивним стосовно оточуючим, він спостерігається занепад сил.

Серйозною проблемою є те, що хворий намагається подолати ці ознаки за допомогою збільшення доз спиртного. А це веде до «явного» алкоголізму.

Як допомогти прихованому алкоголіку?

На поведінку та спосіб життя людини, яка страждає від прихованого алкоголізму, варто звернути увагу якомога раніше. Спочатку постійний вплив алкогольних напоїв викликає поведінкові відхилення, потім виникають психічні розлади (тривога, патологічна замкнутість у собі). У результаті у людини виникають серйозні проблеми зі здоров'ям, зокрема дегенеративні порушення печінки та серця. Алкоголізм може спровокувати виникнення цукрового діабету, цирозу печінки, викликати інфаркт міокарда, панкреатит, виразку шлунка та багато інших захворювань. Тому варто якомога раніше подбати про лікування прихованого алкоголіка.

Найчастіше при прихованому алкоголізмі буває складно переконати людину в самому існуванні хвороби.

Сам факт того, що цей розлад є алкоголізмом, людина сприймає як щось принизливе або навіть образливе, тому довгий час заперечує недугу. У цьому випадку краще мотивувати людину перевірити стан власної печінки, серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. Досвідчені лікарі допоможуть подолати це захворювання.

Виявивши ті чи інші проблеми, ви зможете переконати людину записатися на прийом до лікаря-нарколога. При цьому прихований алкоголізм потребує планомірного та комплексного лікування, участь у якому бере не лише нарколог, а й інші лікарі. Пацієнт потребуватиме послуг психолога, невропатолога та інших фахівців. Нерідко страждаючим прихованим алкоголізмом потрібна допомога кардіолога або гастроентеролога.

Крім специфічної терапії та комплексного лікування з боку професіоналів людина потребує догляду та підтримки близьких. Боротьба з алкоголізмом має бути безкомпромісною, але вона в жодному разі не повинна переходити у боротьбу із самим хворим. Людина не повинна почуватися неповноцінною або ображеною. Ставлення до проблеми має зберігатися серйозне, але сам факт її виникнення не можна докоряти. Увага з боку близьких та сім'ї має мотивувати хворого подолати це захворювання.