Як визначити та лікувати гінгівіт?

Причини появи захворювання можна поділити на дві основні групи.

До внутрішніх чинників, які збільшують ризик запалень, відносять: порушення в роботі шлунково-кишкового тракту, травму ясен при прорізанні зуба, нестача вітамінів та мінералів, низький імунітет.

До зовнішніх джерел гінгівіту зараховують: фізичні ушкодження, вплив лікарських препаратів, хвороботворні інфекції. Також негативний вплив на здатність протистояти недузі несуть отруєння важкими металами, куріння, зубний наліт та камінь, карієс.

Симптоматика гінгівіту залежить від форми перебігу хвороби. До основних проявів можна віднести:

• неприємні відчуття від гарячої, холодної їжі чи пиття;
• підвищення температури;
• виразкові утворення на яснах;
• кровоточивість, болючість при жуванні;
• свербіж;
• гіперплазію (розростання тканин на коронку зуба);
• набряклість;
• неприємний запах із рота.

При виявленні у себе подібних дзвіночків слід негайно звернутися за допомогою до лікаря. Якщо не розпочати лікування, вчасно розвивається пародонтит. При цьому відбувається запалення окістя, що загрожує нагноєнням щелепи.

Після визначення точного діагнозу стоматолог має призначити комплекс заходів щодо впливу на запалення. Вони різняться залежно від виду недуги. Розрізняють каратальну, гіпертрофічну, виразково-некротичну форму. Існує кілька загальних етапів у боротьбі із захворюванням.

• Оцінка стану ротової порожнини за допомогою спеціальних гігієнічних індексів. Для цього проводиться фарбування проблемної області індикаторами (фуксин, йод, еритрозин). За площею, що змінила колір, легко визначити ступінь забрудненості зубів.
• Підбір правильних засобів для догляду. Зубна паста, щітка, еліксири для полоскання прискорюють очищення, а значить і одужання ясен.
• Усунення патогенних мікроорганізмів. Цього можна досягти, збалансувавши раціон. Необхідно збільшити кількість твердих продуктів та рідини, зменшити споживання вуглеводів. Залишки їжі стають поживними елементами для бактерій, що призводять до гінгівіту.

• Професійне очищення рота та виправлення проблем із зубами. Неправильний прикус, неякісні коронки, пломби супроводжують порізи ясен, через які проникає інфекція. Для вирішення проблеми стоматолог проводить видалення каменю ультразвуком, полірування шийок, із застосуванням стоматологічних щіток та спеціальної пасти.
• Медикаментозна терапія. Якщо усунення вогнищ запалення не допомогло, то призначається фармакотерапія та фізіотерапевтичний вплив. Вибір препаратів залежить від тяжкості перебігу хвороби. Найчастіше використовують «Бісептол», «Діфлюкан», «Метронідазол», «Лінкоміцин» та інші протимікробні засоби.
• Хірургічне втручання. При запущених стадіях гінгівіту застосовують операційні методи. Популярна резекція верхівки кореня зуба та процедура BOST, при якій проводять видалення відкладень під яснами з наступною грануляцією кісткової тканини.

Зазвичай гінгівіт проходить сам протягом тижня при правильному догляді за ротовою порожниною. У окремих випадках він перетворюється на хронічну фазу, потребує медичного втручання. Важливо пам'ятати, що за статистикою гінгівіт стає частіше причиною втрати зуба, ніж інші недуги порожнини рота.