Шизофренія: що потрібно знати про психічний розлад

Статистичні дослідження проведені Всесвітньою організацією охорони здоров'я зафіксували страшні цифри. Сьогодні майже чверть працездатного населення планети страждає на патології нервової системи, а до 2020 року кожна третя людина отримає свій психічний діагноз. Найвідомішою недугою розуму вважається шизофренія. Таке захворювання виявляється у 1% випадків звернення зі скаргами на душевний дискомфорт.

«Знаєте, якби Христос сказав, що всі одержимі хворі на шизофренію, а я вважаю, так воно і було насправді, вони б, напевно, розіп'яли його трьома роками раніше» (Вільям Блетті)

Історія недуги сягає корінням у далеке минуле. Перші згадки про симптоми Dementia praecox (передчасного недоумства) з'явилися на початку 2000 року до нашої ери. Деякі єгипетські папіруси несли в собі опис мук хворих на дивну хворобу. Крім цього, згадки про шизофренію зустрічалися в арабських медичних текстах, створених у Середньовіччі.

Звичайно, не багато лікарів вміли розділяти різні психічні розлади. У кращому разі хворих просто ізолювали від суспільства, в гіршому - спалювали на багатті. По-справжньому почали розуміти суть душевної недуги лише у ХІХ столітті. Знаменитий вчений Еміль Крепелін виділив шизофренію із загальної концепції безумства, а швейцарський психіатр Ейген Блейлер ввів такий термін у сучасну психіатрію.

Причини порушення емоційного балансу

Розум людини – досить слабко вивчений інструмент. Суперечки про його властивості та можливості йдуть досі. Точно вказати на джерела патологічних змін поки що не може ніхто. На сьогодні достеменно відомо, що існує взаємозв'язок між урбанізацією та ризиком виникнення розладів. Крім цього, до факторів, що збільшують ймовірність виникнення шизофренії, відносять:

• генетичну схильність;
• схильність до стресів;
• зловживання алкоголем, наркотиками;
• погану екологію;
• травми мозку.

Найчастіше хвороба діагностується у людей віком від 18 до 35 років. Нерідко поштовхом до порушення душевної рівноваги стають фінансові труднощі чи сильні розумові навантаження.

"Кошмар шизофренії полягає в тому, що людина не розуміє, що реально" (Аківа Голдсман)

Виявити у себе психічний розлад практично неможливо. Швидше за все, розум переконуватиме хворого у своїй нормальності, незважаючи на всі умовляння близьких людей. Сучасна медицина розробила багато тестів, за допомогою яких визначається тип захворювання. Але довести необхідність обстеження дуже складно.

Найчастіше лікарі діагностують шизофренію за такими ознаками: поява стійких маячних ідей, різка зміна поведінки (химерні або, навпаки, викликають манери), галюцинації, психомоторні патології (ступор, надмірна рухливість), зниження активності, порушення сну. Особливо складно вчасно визначити захворювання підлітків. Період статевого дозрівання має ознаки, схожі на психічний розлад.

Міфи про хворобу розуму

Незважаючи на те, що сьогодні існує можливість вивчити будь-яку хворобу, використовуючи інтернет або інші засоби масової інформації, багато людей продовжують вірити в чудернацькі чутки або зовсім неймовірні вигадки про патології мозку. І шизофренія не виняток із загального правила.

1. Агресія. Часто можна почути історії про те, як шизофреніки завдавали важких каліцтв своїм близьким або позбавляли їх життя. Це неправда. Зазвичай хворі з таким розладом – тихі відсторонені люди. Вони схильні до суїциду, а не до сплесків агресії.

2. Повна втрата працездатності. За законом, шизофренія не може бути підставою для усунення з посади. Більше того, роботодавцям радять підтримувати таких людей. Особливо важливим є нормальне ставлення після виходу зі спеціалізованої клініки. Розташування оточуючих посприяє відновленню самоповаги та впевненості у собі.

3. Емоційна слабкість. Чомусь існує думка, що психічні недуги пов'язані з особистісними характеристиками і допоможуть бути переможені зусиллям волі. Насправді лікування займає тривалий проміжок часу, і лише бажання точно не вистачить для повного відновлення. Необхідний комплексний підхід, що включає медикаментозний вплив та різні психологічні заняття.

4. Роздвоєння особистості. Популярна теорія у тому, що шизофреники часто страждають від розщеплення свого Я, неправильна. Подібне явище зветься «дисоціативний розлад». Ця рідкісна патологія не має жодного відношення до поліморфних психічних відхилень від норми.

"У шизофреніків не розвивається дві або більше окремі особи, з якими вони могли б поперемінно ототожнювати себе" (Слейд Майкл)

5. Обов'язкова ізоляція. Вважається, що після діагностування хвороби розуму слід обов'язковий висновок у закритий медичний заклад. Примусового лікування вимагають лише хворі із запущеною формою недуги. Вони можуть завдати собі шкоди, тому вимагають постійного нагляду профільних спеціалістів. При легкій формі можна виконувати терапевтичні дії в домашніх умовах.

Крім перелічених вище міфів, існують і зовсім маячні теорії. Наприклад, деякі обивателі припускають, що шизофренія заразна і стає наслідком поганих вчинків. Не треба вірити всьому, що говорять люди, які не обтяжені медичною освітою. Таке захворювання – серйозне порушення функцій головного мозку, але отримати його повітряно-краплинним, контактним чи побутовим шляхом неможливо. І тим більше не треба його соромитись. Імовірність виникнення психічного розладу залежить від релігійних переконань, виховання чи соціального становища.