Простатит - форми, причини, симптоми, діагностика, лікування захворювання у чоловіків
Патологічний процес, що вражає насіннєву залозу, може діагностуватися не тільки у чоловіків. Справа в тому, що у деяких жінок існує рудиментарний орган (заліза Скіна), що виробляє передміхуровий секрет. Запалення задньої частини сечівника називається «жіночий простатит».
Класифікація
У сучасній медицині запалення простати прийнято розділяти на кілька категорій, залежно від характеру симптомів та тяжкості перебігу захворювання. Останніми роками найчастіше застосовують критерії Американського національного інституту здоров'я. Фахівці із США виділяють чотири форми простатиту:
- Бактеріальний (гострий) – виникає як наслідок аномального розвитку аденоми простати та має інфекційну природу.
- Хронічний бактеріальний – характеризується погіршенням кровопостачання насіннєвої залози.
- Хронічний небактеріальний (синдром тазового болю) – запальний та незапальний простатит неясної етіології.
- Асимптоматичний – протікає без явних змін у загальному здоров'ї.
У 90-98% випадків простатит є первинним хронічним захворюванням.
Гострий простатит
Інфекційне ураження передміхурової залози, що розвивається за відносно короткий проміжок часу, виявляється досить рідко (не більше 5% звернень по допомогу до медичного закладу). До групи ризику потрапляють усі представники сильної половини людства віком від 25 років.
Причини
Гострий простатит зазвичай стає наслідком зараження організму грамнегативними та грампозитивними бактеріями. Крім стафілококів, кишкової палички, стрептококів, збудниками запального процесу нерідко виступають мікроорганізми, що викликають такі захворювання, як гонорея, кандидоз, хламідіоз.
Джерелами недуги також можуть бути травми органів малого тазу, тривале лікування деякими видами лікарських препаратів, хірургічні або діагностичні процедури (апаратне дослідження, що проводиться через сечівник). До можливих неінфекційних причин відносять застійні явища у венах та конгестію.
Симптоми гострого простатиту
До найпоширеніших проявів гострої форми простатиту відносять тупий пульсуючий біль у промежині та проблеми з сечовипусканням. Крім цього, хворі часто скаржаться на появу крові в сечі, різке підвищення температури тіла (до 40 ° С), постійну спрагу, невмотивовану слабкість.
Діагностика
Для підтвердження побоювань лікар виконує опитування та огляд пацієнта (оцінка правильності розвитку статевих органів та ректальне дослідження).
До додаткових діагностичних процедур відносять:
- лабораторні аналізи крові, сечі;
- взяття мазка із сечівника;
- бактеріологічний посів урологічного зразка;
- ПЛР-діагностику.
За певних умов призначають УЗД простати та урофлоуметрію (визначення швидкості сечовипускання).
Лікування гострого простатиту
Терапевтичні дії обираються лише кваліфікованим лікарем. Розрізняють консервативне та оперативне лікування. У першому випадку, крім класичних антибіотиків, прописуються препарати, що покращують роботу кровоносної системи та прискорюють обмін речовин у простаті. Хірургічне втручання потрібне для виявлення абсцесу або гострого нетримання сечі.
Ускладнення
При несвоєчасному зверненні за допомогою чи неправильному виборі лікування можливі такі негативні наслідки, як безпліддя, імпотенція, зморщування дітородного органу, цистит, пієлонефрит, проктит. В окрему групу потрібно винести порушення психіки та депресивні стани.
Хронічний бактеріальний простатит
Затяжна форма запального процесу в передміхуровій залозі вважається однією з найчастіших чоловічих хвороб. Понад 50% усіх представників сильної статі страждають від ураження тазових органів, порушень сечовипускання та зниження лібідо. Як і у випадку з гострим типом недуги, джерелами проблем стають патогенні мікроорганізми, що проникли в організм через уретру, з сечового міхура або по лімфатичних колекторах.
Сприятливі фактори
Головна відмінність хронічної форми запалення полягає у прямій залежності ризику захворювання стану внутрішніх органів малого тазу та імунітету. Імовірність появи недуги значно зростає при:
- зловживання спиртними напоями, куріння;
- часті переохолодження;
- нерегулярного статевого життя;
- малорухомий спосіб життя;
- схильності до емоційних навантажень.
Негативний вплив мають хвороби сечостатевих органів. Необхідно своєчасно лікувати цистит, уретрит, баланопостит.
Симптоми хронічного бактеріального простатиту
Першими дзвіночками організму про появу захворювання стають ослаблення струменя сечі, печіння, свербіж в уретрі, ниючі болі в паху, зниження статевого потягу, нехарактерні виділення з дітородного органу. До супутніх ознак хвороби відносять психічні відхилення, проблеми зі сном, неврастенію, постійну втому.
Діагностичні методи
При виявленні перших ознак ураження простати необхідно пройти комплексне обстеження спеціалізованому установі. Підтвердити чи спростувати побоювання можна з допомогою лабораторних досліджень (загальні аналізи, мікроскопія, бактеріологічний посів мазка) чи біопсії передміхурової залози.
Лікування хронічного бактеріального простатиту
Терапія хвороби базується на застосуванні антибактеріальних, протизапальних препаратів, медикаментозних засобів, що усувають спазм судин. До інноваційних способів боротьби із запаленням відносять лазеротерапію, використання трансуретральних мікрохвильових приладів. При аномальному звуженні сечівника або появі гнійних ділянок показано хірургічне втручання.
Хронічний небактеріальний простатит
Однією з найскладніших для терапії форм простатиту стає синдром хронічного тазового болю. За наявності всіх ознак класичного запалення простати така недуга виділяється негативним результатом бактеріологічного дослідження біоматеріалу. За даними статистичних досліджень, найчастіше подібна недуга виявляється у чоловіків старше 35-40 років.
Причини
Незважаючи на розвиток діагностичної науки та винахід багатьох «розумних» приладів, визначити першопричину небактеріального простатиту поки не вдалося. Існує кілька теорій, які не отримали 100% підтвердження. Більшість фахівців сходяться на думці, що така форма ураження насіннєвої залози виникає при поєднанні кількох негативних факторів. До таких "мотиваторів" хвороби відносять порушення психіки, переохолодження, падіння імунітету, травми (пошкодження, наслідки операцій), недоліковані інфекційні патології.
Симптоми хронічного небактеріального простатиту
Характерними проявами недуги є болі в області промежини, попереку та тазу. Частими ознаками патологічного стану сечостатевої системи стають:
- проблеми з сечовипусканням;
- дискомфорт та неприємні відчуття під час сексуального контакту;
- збої у роботі травної системи.
При тривалому прогресуванні простатиту з'являються хронічний больовий синдром, депресія та безсоння.
Діагностика
Так як бактеріологічний посів зразків сперми, сечі, секрету не дає позитивного результату, виконуються пальцеве ректальне дослідження (визначення болючого ущільнення) та вивчення аналізу сечі. При підвищеному рівні лейкоцитів рекомендується додатково пройти магнітно-резонансну томографію та УЗД для візуалізації розмірів простати, стану нервових закінчень.
Лікування хронічного небактеріального простатиту
Синдром тазового болю можна зняти за допомогою альфа-адреноблокаторів, седативних та знеболювальних засобів. Нерідко лікарі для підстрахування призначають антибіотики широкого спектра. Хороші результати свідчать про немедикаментозні процедури. Показано дієту (відмову від смаженого, гострого, строгий контроль водно-сольового балансу), масаж простати, тренування м'язів тазового дна та теплі ванни.
Асимптоматичний хронічний простатит
Найбільшу небезпеку несе безсимптомна форма запалення передміхурової залози. Хворий пізно зауважує захворювання, і лікування стає менш ефективним. Як правило, описувана форма простатиту виявляється цілком випадково, під час планового обстеження або терапії супутньої недуги сечостатевої системи. До групи ризику потрапляють чоловіки старше 40 років (хоча останніми роками хвороба дедалі частіше діагностується юнакам до 25 років).
Причини
Провокаторами патологічного стану зазвичай стають інфекції сечового міхура, уретри (цистит, пієлонефрит, гонорея, мікоплазмоз). Безсимптомний простатит часто стає наслідком переохолодження, хронічного, фізичного чи психологічного перевтоми, неправильного життя. Потрібно звернути увагу на такі негативні фактори, як безладне чи нерегулярне статеве життя, шкідливі звички, неправильний харчовий режим, аномалії будови простати.
Діагностика та лікування
Головним показником наявності запального процесу стає підвищення лейкоцитів у секреті насіннєвої залози та сечі. У цьому випадку виконується диференціальна діагностика, що виключає онкологічні недуги за допомогою дослідження рівня простатичного специфічного антитіла. При підтвердженні простатиту призначають антибактеріальну, протизапальну терапію, вплив ультразвуком, мануальні процедури.
Профілактика простатиту
Для того, щоб зменшити ризик захворювання передміхурової залози, необхідно виконувати прості рекомендації лікарів, спрямовані на підтримку загального здоров'я, імунітету. Превентивні заходи краще починати якомога раніше, оскільки останні статистичні дослідження показують, що недуга насіннєвої залози стрімко молодшає і дедалі частіше діагностується молодим чоловікам молодше 30 років.
Спосіб життя
Насамперед необхідно усунути всі негативні фактори, що збільшують ризик виникнення хвороби. Важливо займатися активними видами спорту, уникати переохолодження, вести регулярне статеве життя. Хороші результати показує періодичний масаж простати, що покращує трофіку та відтік вмісту ацинусів.
Харчування
Нерідко основним джерелом проблем зі здоров'ям є незбалансоване меню. Для підтримки лібідо необхідно включити до повсякденного раціону морепродукти, овочі, фрукти, пісне м'ясо, мед, молочну продукцію. При цьому необхідно виключити чи максимально обмежити кількість копчених, жирних страв, солодких газованих напоїв, алкоголю.
Дуже важливо вчасно виявити початкові стадії захворювання. Слід проходити комплексне обстеження в урологічній клініці не рідше ніж один раз на рік. За наявності супутніх захворювань сечостатевої системи консультації спеціаліста потрібні кожні 6-8 місяців.
Схожі новини:
