Що таке «пластичний» фанатизм?

Уявні вади

Невдоволення своєю зовнішністю – це дуже поширене явище серед молоді. У України, судячи з даних опитувань, 85% студентів мають нарікання до рис обличчя та інших частин тіла. Нічого дивного та ненормального у такій статистиці немає. Це психологічними причинами, порушеним чином власного «Я». Проблеми у ній, брак уваги чи неприйняття серед однолітків можуть породити неадекватність сприйняття власного образу. Людина стає нелюдимою, сором'язливою, не любить дивитись у дзеркало.

Велику роль відіграють мода та стандарти краси, що вимагають бездоганної гармонії та симетрії у всьому. Незначні відхилення від уявного ідеалу сприймаються людиною як катастрофа. Так дівчата можуть сісти на виснажливі дієти та довести себе мало не до анорексії. Жінки частіше ніж чоловіки стають відвідувачами клінік пластичної хірургії.

Якщо лікар справжній професіонал, він пояснить людині, що не бачить значних проблем у зовнішності, які потребують корекції. Це і правильно. Пластичний хірург не може дати гарантії, що новий вигляд сподобається пацієнту. Більше того, є небезпека на ґрунті звичайного невдоволення собою отримати серйозну психологічну травму вже після операції. Причому саме втручання у організм – це серйозний стрес. Можна знайти компромісні рішення щодо покращення зовнішності або переглянути свої погляди.

Дисморфічний розлад

Є група людей, котрим одержимість своєї зовнішністю переросла психічне розлад. Воно також передбачає порушене сприйняття власної зовнішності, але на відміну від першої категорії потенційних претендентів на «пластику», які страждають на дисморфічні розлади не тільки патологічно стурбовані неіснуючими вадами, але і не можуть бути задоволені власною особою і тілом. Нерідко такі люди вдаються до послуг шарлатанів, що обіцяють магічне перетворення, використовують «чудодійні» засоби для збільшення грудей, позбавлення целюліту і т.д.

Вони ж прагнуть на стіл пластичних хірургів, які насправді не можуть їм допомогти, оскільки в цьому випадку набагато корисніше записатися на прийом до психолога, ніж потурати розладу.

Справа, як правило, не обмежується однією пластичною операцією, і пацієнти повертаються знову і знову, часом дійсно отримують справжні, а не уявні потворності через надлишок хірургічних втручань.

Це пояснюється тим, що людина, що пройшла пластичну операцію, що зробила скроневу підтяжку або контурну пластику губ, починає відчувати справжню ейфорію, її розбурхує приплив адреналіну. На якийсь час після операції він стає центром уваги знайомих. Проте минає кілька тижнів, і екзальтація спадає, повертається сувора дійсність, з'ясовується, що операція не вирішила проблем, а манія вимагає нових змін у зовнішності.

Примітно, що дістати дисморфічне розлад можуть люди, які мали його до першої операції. Відхід ейфорії вимагатиме повернення в крісло лікаря. Так, Британська асоціація пластичних хірургів навела дані, що стверджують, що приблизно 40% пацієнтів, які пройшли процедуру ін'єкції ботоксу, виявляють компульсивне прагнення повторити операцію. Тому людям з уявними вадами, порушеним сприйняттям образу власного «Я» вкрай небажано потрапляти до пластичного хірурга.

Чесний лікар зобов'язаний відмовити клієнту з дисморфічним розладом.

Коли потрібна пластична операція?

Звичайно, варто зробити пластичну операцію дітям, які страждають від цілком виражених, а не уявних косметичних дефектів. Підліткове середовище дуже жорстоко реагує на однолітків, які чимось відрізняються від решти дітей, перетворює їх на ізгоїв, об'єкти глузувань і знущань. Якщо у дитини заяча губа, вовча паща, велика родима пляма на обличчі або надто відстовбурчені вуха, то батькам потрібно знайти лікаря, який наведе операцію з усунення лопухості або видалення заячої губи. В іншому випадку є загроза, що дитина стане замкненою і нелюдимою. Це може призвести не тільки до серйозних психологічних травм, а й до гальмування інтелектуального зростання.

На сьогоднішній день існують міжнародні програми допомоги дітям з уродженими каліцтвами. Операції проводяться ще в дитинстві, що гарантує нормальне життя в майбутньому.

Якщо батькам не вдалося виправити патологію в ранньому віці, це не пізно зробити і потім.

Нова зовнішність допоможе позбавитися комплексів і подивитися по-новому на життя. Виправивши обличчя, можна виправити долю людині.

Цікаво, що концепція «нова особа – нова доля» знайшла своє застосування в пенітенціарній системі деяких країн. Злочинцям, які потрапили до в'язниці, пропонують зробити пластичні операції з корекції вад безкоштовно. Це допомагає їм психологічно перебудуватися, відійти від колишньої світоглядної парадигми. Люди, які вийшли з ув'язнення та отримали нову зовнішність, прагнуть побудувати життя по-новому, відмовившись повертатися до криміналу.

"Пластика" актуальна і для дорослих з вираженими відхиленнями. Люди, які пережили автомобільні катастрофи та інші нещасні випадки, насилу повертаються до нормального життя, якщо аварія залишила відбиток на обличчі. Своєчасне видалення шрамів допоможе їм упоратися з цим завданням.

Пластичні операції зі зменшення стегон, мамопластика можуть стати в нагоді, коли жінки незадоволені станом свого тіла, наприклад, у зв'язку з минулими пологами. Проконсультуйтеся у пластичного хірурга, перш ніж записуватись на операцію, пройдіть ЕКГ та УЗД.

Загалом підходити до пластичної операції потрібно дуже виважено. Адже далеко не завжди вади реальні, і навіть багато дійсних вади зовнішності можна виправити без хірургічного втручання за допомогою здорового харчування і спорту.