Як швидко привчити дитину до горщика

У перший рік життя дитина вчиться спеціально затримувати сечовипускання та дефекацію, але це зовсім не означає, що вона вже вміє це робити усвідомлено, просто для неї це особливий вид гри. Якщо батьки помічають це і користуються нагодою, то така гра може стати гарним приводом навчити малюка справляти потребу в горщику. При постійному висадженні малюка звичка "ходити" на горщик у нього сформується до 10-12 місяців життя.

Що потрібно робити

Ловіть момент! Зазвичай в нормі грудні діти писають після пробудження, їди, прогулянки, купання. А про те, що він какатиме, ви почуєте з кректання. Звертайте увагу на риси в поведінці і тримайте горщик напоготові.

Коли дитина вже вміє самостійно сідати, можна почати привчати його до горщика навіть у памперсі, сідаючи на кілька хвилин, потім уже без нього. Якщо малюк вередує і не хоче сідати на горщик, спробуйте як альтернативу запропонувати йому тазик або іншу глибоку ємність.

Лікарі-педіатри радять привчати дитину до горщика віком 1,5-2 років. У цей період малюк усвідомлено ставитиметься до цього заняття, оскільки він уже відчуває наповненість кишечника і може просидіти на горщику до 10 хвилин. Однак це ще не означає, що час мокрих штанів забутий, адже контролювати свої потреби він зможе лише до 5-річного віку.

Як визначити, чи готовий малюк ходити на горщик?

І тому є кілька поведінкових показників:

• Дитина безперервно ходить, нахиляється і сідає навпочіпки.
• Намагається наслідувати дорослих.
• Може відчути необхідність сходити до туалету та якось це показати.
• Дитина знімає штанці, виявляючи бажання пописати або покакати.

Починати привчати дитину до горщика за порадами педіатрів слід саме з обмеження часу перебування у підгузках.

Спочатку малюкові потрібно вивчити своє тіло, щоб зрозуміти взаємозв'язок між позивами та органами, які роблять випорожнення. Тим більше, голенькій дитині не доведеться знімати одяг і підгузок, щоб сісти на горщик.

Після кожного пробудження і прийому їжі потрібно малюку ненав'язливо запропонувати горщик, пояснюючи, навіщо він потрібен.

За досягнення дитини потрібно похвалити, але за промахи лаяти не слід.

Кожна дитина звикає до горщика по-різному. Єдина закономірність, яка існує - це чим старша дитина, тим швидше звикання.

Терпіння і ласка - головні чесноти по відношенню до своєї дитини під час формування звикання до горщика. Важливо виробити потребу малюка справляти потребу в горщику з усвідомленням процесу, а не тому, що він зайвий раз отримає похвалу від своїх батьків. Дитина повинна вміти контролювати свої природні потреби, керуючи своїм тілом і радіючи цьому.