Причини та лікування нервового тику

Традиційно нав'язливі безладні рухи пов'язані з порушенням роботи головного мозку. Тому таку проблему вважати безпечною не можна.

Важливо знати, що нервовий тик може торкнутися як обличчя, а й шию, кінцівки. Часто скорочення імітують цілеспрямовані дії.

Причини появи гіперкінезу поділяють на кілька груп.

• Сильні емоційні переживання, стреси, переляк, моральна перенапруга первинні.
• Збої в роботі мозку або зміна метаболічних процесів через пошкодження або вплив інфекції вторинні.
• Генетична схильність, синдром Туретта - спадкові.

Найчастіше перші прояви недуги з'являються у ранньому віці (5-7 років). Це найнебезпечніший час для дитячої психіки. Відбувається побудова окремої особистості і будь-яка психоемоційна травма може спровокувати різні неврологічні розлади.

Симптоматика захворювання зазвичай яскраво виражена. Наявність періодичних неконтрольованих м'язових скорочень свідчить про наявність нервового тику, і що сильніше людина намагається стриматися, то частіше стають руху. Локалізація посмикування може бути різною.

1. Голосові зв'язки. Хворий видає різні безладні звуки, імітує тварин (виття, гавкіт) або вимовляє лайки.

2. Кінцівки. На ранніх стадіях з'являються дрібні відхилення, але з розвитком недуги спостерігаються постійні поплескування, стрибки, присідання, підстрибування.

3. Верхня частина тулуба. Для цієї групи характерні похитування головою, помахи долонь, пересмикування плечима та ін.

4. Особа. Тут найчастіше відбуваються скорочення м'язів (посмикування носом, моргання, стискання губ).

Важливо пам'ятати, що неврологічні патології мають дуже важкі наслідки для організму. Тому за першої підозри на гіперкінез слід звернутися за допомогою до профільних фахівців.

Діагностикою займаються психіатри та неврологи. Їх завдання визначити першоджерело та виключити вплив пухлин. Для цього збирається анамнез, проводиться фізичний огляд та, при невпевненості у початковому діагнозі, проводиться комп'ютерна томографія.

Суть лікування полягає у придушенні первинної недуги, що має своїм симптомом нервовий тик. Якщо джерело нездужання пов'язані з фізичними змінами внутрішніх органів, то застосовується комплексний метод терапії. До нього входять нетрадиційні способи впливу, працетерапія та етіотропне лікування (купування проявів).

Використання лікарських препаратів – це крайній захід. Заспокійливі засоби можна приймати лише після схвалення невропатолога. Такі ліки, як «Ботулоксин А», перешкоджають перезбудженню м'язів, але мають ряд побічних дій.

Існує безліч рецептів народної медицини, що дають змогу зменшити неприємні відчуття.

• Холодний компрес. Змочені в холодній воді ватяні диски потрібно прикладати до очей. Щоденні процедури по 10-15 хвилин допоможуть швидше розслаблятися і позбавлять сильних посмикувань віком.
• Фіточай. Природа нагородила розслаблюючими властивостями ромашку, м'яту, валеріану. Тому чай із цих рослин має позитивну дію на нервову систему.
• Медові примочки. Одна ложка меду, розведена в теплій воді, може посилити ефект від традиційного лікування. Прикладаючи такий компрес до проблемної ділянки, можна заспокоїти хаотичні рухи.

Не зайвою буде нормалізація харчування. Потрібно тимчасово виключити їх свого раціону тонізуючі напої (кава, міцний чорний чай, газовані лимонади), шоколад і додати більше зелені, продуктів із великою кількістю магнію та калію. Соя, горіхи, чорна смородина, риба, молоко, кефір благотворно діють нервову систему.