Сновидіння: цікаві факти про сна

Давні лікарі висували безліч оригінальних теорій про походження та природу нічного відпочинку. Наприклад, деякі вчені вважали сон наслідком отруєння організму. Вони припускали, що протягом дня наше тіло просочується отрутами, і сновидіння – це результат їхнього впливу.

З появою різних дослідницьких приладів та методів (магнітно-резонансна томографія, електроенцефалографія) з'явилася можливість ретельно дослідити процес сну та отримати більш чітке уявлення про всі його етапи. Певною мірою це розкрило таємницю сновидінь, а й додало кілька питань.

У середині ХХ століття вчені з'ясували, що наш мозок знижує свою активність під час сну лише на 10–15%. Теорія про те, що такий відпочинок потрібен для відновлення м'язів та суглобів, натруджених за час неспання, теж не отримала підтвердження (вони чудово «відпочивають» перебуваючи у стані спокою). То навіщо тоді нам потрібна така функція?

Кожна людина проводить у ліжку майже третину свого життя. І це непорушна потреба. Доказом того, що сон дуже важливий є експерименти, проведені в 60-х роках минулого століття на студентах-добровольцях. Досліди показали, що люди, які не сплять більше п'яти днів, починають відчувати сильний дискомфорт: різко погіршується пам'ять, з'являються зорові та слухові галюцинації, знижується вага (навіть за посиленого годування), порушується координація рухів. Випробування було зупинено на восьмий день, щоб уникнути тяжких наслідків для піддослідних.

Виходить, навіть невелике зниження інтенсивності функціонування мозку дає необхідний відпочинок всьому тілу. Під час сну відбувається нормалізація життєво важливих процесів у організмі. Відновлюються нервова, імунна системи, гормональний баланс, артеріальний тиск, циркуляція крові.

Існує популярна теорія, що наш головний орган під час такого відпочинку відсіває непотрібну та систематизує корисну інформацію. Саме ця творча робота і викликає сновидіння. Розум вивчає отримані протягом дня дані, і «перегортання» картотеки призводить до появи візуальних образів. Нерідко людина знаходить відповідь на питання, що його мучить під час відпочинку. Багато геніальних людей стверджують, що їхні винаходи пов'язані зі сновидіннями. Наприклад, Вольтеру наснилася поема «Генріада», Августу Кекуле – формула бензолу, а Державіну – останні рядки оди «Бог».

Цікаві, але маловідомі факти про сна

1. Зовнішні чинники впливають сновидіння. Часто тиха музика, запахи чи незручна поза провокують зміну сновидіння. Ми можемо відчувати голод чи спрагу, і мозок реагує на ці бажання.

«Навіть уві сні бачиш не те, що хочеться, а те, що покажуть» (Ігор Карпов)

2. Сліпі люди теж бачать сни. Причому картинки, створені їхнім розумом, не менш яскраві. Навіть людина, яка ніколи не бачила світ, малює образи на основі інших органів чуття. Нюх, дотик і слух замінюють мозку зір.

3. Сни – гарний засіб для запобігання психічним розладам. Здоровий повноцінний сон не допоможе відновити нервову систему, якщо в ньому немає сновидінь. Було проведено цікаве дослідження, у ході якого випробуваних будили у фазі швидкого сну, але спали по 7-8 годин. Зафіксовано, що добровольці ставали дратівливими, агресивними вже на третю добу такого експерименту.

4. Колишні курці бачать сни про свою залежність. Більше третини людей, які кидають куріння, бачать сновидіння про тютюн. У більшості випадків вони відчувають докори совісті і сильний дискомфорт.

5. Ми бачимо лише те, що знаємо. Будь-яка людина може сказати, що уві сні його переслідував незнайомець або він фліртував із прекрасною, але невідомою дівчиною. Це негаразд. Вчені довели, що всі образи, які використовує мозок, йому знайомі. Наш головний орган запам'ятовує все, що бачив за час неспання, і використовує отриману інформацію під час створення сновидіння.

«Сни – лише проза денного життя з невеликою добавкою поезії» (Лоренс Даррелл)

6. Сновидіння рідко зберігаються у пам'яті після пробудження. Протягом перших десяти хвилин після сну ми забуваємо більше 90% побачених образів. Багато великих людей стверджують, що бачать уві сні свої твори чи відкриття, але не завжди встигають їх зафіксувати на папері.

7. Під час сну наше тіло частково паралізоване. Це відбувається через те, що нейрони надсилають сигнал спинному мозку, який різко знижує м'язову активність. Швидше за все це потрібно для захисту організму від неконтрольованих рухів.

Функціонування головного органу під час нічного відпочинку ще не вивчено. З'являється велика кількість цікавих теорій, заснованих на практичних спостереженнях та апаратних дослідженнях. Але довести чи спростувати їх дуже складно через небезпеку досліджень на мозку. Хочеться вірити, що розвиток науки та поява високотехнологічних приладів прискорять процес та принесуть цікаві відкриття у цій галузі.