Особливості лікування ректального пролапсу у дітей та дорослих.

Причини пролапсу пов'язані з багатьма процесами в черевній порожнині.

• Високий внутрішньочеревний тиск.
• Проблеми з виведенням відходів життєдіяльності.
• Тяжка фізична праця.
• Ускладнення хірургії на органах тазу.
• Ослаблення м'язів ануса.
• Анатомічні особливості (вертикальне розташування куприка, слабкість сфінкера).

Імовірність появи хвороби вища у людей, які перенесли неврологічні захворювання, хірургічні втручання, пологи.

При виявленні ознак випадання необхідно звернутися до лікаря. Не можна намагатися вправити кишку самому. Це може призвести до прояву анального сверблячки, кривавих виділень, слизу із заднього проходу.

Діагностика недуги не становить складності. Традиційно до лікаря звертаються за явних проявів пролапсу. Проктологу достатньо вислухати скарги та оглянути хворого. Головним завданням лікаря є виключення інших недуг зі схожою симптоматикою.

Для уточнення діагнозу застосовують пальцеве дослідження, огляд ануса в спокійному та натужному стані, колоноскопію та ректороманоскопію.

Лікування пролапсу у дитячому віці полягає у виконанні простих рекомендацій профільних спеціалістів. Перевагу надають консервативним методам.

• Дієта, що включає продукти з високим вмістом клітковини.
• Привчання до ходіння на горщик за розкладом.
• Зміцнення загального здоров'я та м'язів ануса.

Використовується фізіотерапія, лікувальна фізкультура, збалансоване харчування, вітаміни. Застосовується комплекс вправ, вкладених у розвиток тазової мускулатури. Цього можна досягти за рахунок прийому препаратів, що відновлюють слизову кишечнику. («Алтмагель», «Маалокс», «Смекта») та зменшення натужування при дефекації.

В особливих випадках малюка не садять на горщик чи унітаз, а змушують випорожнюватися лежачи на боці. Такого режиму доведеться дотримуватися кілька місяців, але це дозволить уникнути операції.

Якщо вищезазначені процедури не привели до позитивного результату, то медики звертаються до склерозуючої терапії. Користуватися цим способом варто з великою обережністю. Хірургам доводиться робити багато уколів. За допомогою ін'єкцій вводяться склерозуючі речовини в оточення кишки, що викликають набряк та запалення. Після заміни пошкоджених клітин на сполучну тканину відбувається фіксування.

Важливо пам'ятати, що будь-яке лікування дитини має проводитися лише під контролем проктолога. Вибір методів відновлення нормального функціонування кишківника залежить від показників всебічного обстеження.

Терапія захворювання у дорослих переважно не спирається на медикаментозні методи. Набагато ефективніше проведення операцій.

• Передхрестова ректопексія. Суть такого втручання – це посилення мускулатури тазу та зв'язок заднього проходу. Це допомагає уникнути нетримання калу. Доступ до осередку запалення здійснюється через розріз у черевній ділянці.
• Резекція. Видаляється частина ділянки, що випадає.
• Пластика. Найпоширеніший вид впливу. Пряму кишку підшивають до зв'язування хребта. Після цього проводиться вплив на м'язи та канали тазового дна.
• Комбіновані операції.

Правильний підхід вирішення проблеми дозволить повністю відновити функції кишечника. Післяопераційний період становить 10-12 місяців. Весь цей час потрібно уникати навантажень і запорів, дотримуватися дієти, що розслаблює або закріплює.