Симптоми та лікування гонореї

Заразитися гонореєю можна тільки за статевого акту. Причому не важливо, оральним, анальним чи генітальним способом. Існує міф, що хворобу можна підхопити через сидіння унітазу, використання чужих мочалок чи рушників. Це практично неможливо, тому що гонокок не може прожити поза організмом більше 4 годин.

Тріппер дуже небезпечне захворювання. При неправильному чи несвоєчасному лікуванні наслідки можуть бути катастрофічними. Не виключена поява безплідності, імпотенції, уретриту, цервіциту, стоматиту, проктиту.

Не можна забувати і про передачу хвороби немовляті під час вагітності. Людина перехворіла на гонорею не отримує імунітет, тому може заразитися повторно.

Симптоматика недуги відрізняється залежно від його типу. Основні ознаки, за якими можна визначити поразку диплококом:

• гнійні, слизові виділення;
• печіння в пахвинній області;
• проблеми з сечовипусканням;
• почервоніння, припухлість члена у чоловіків;
• болючість, набряк статевих губ у жінок;
• екземи.

Також можливі ураження лімфатичних вузлів, слизової оболонки прямої кишки, свербіж у задньому проході. При проявах ускладнень (кон'юнктивіт, гонорейний стоматит) виникають виразки в ротовій порожнині, рясно виділяється слина, запалюється носоглотка.

За перших підозр на венеричну інфекцію варто звернутися за консультацією до дерматовенеролога. На сьогоднішній день таке лікування може бути анонімним.

Діагностують зараження за наслідками опитування, фізичного огляду. За сумнівів у правильності визначення діагнозу проводять клінічні дослідження. Найточніший спосіб - ПЛР-діагностика.

Принцип дії даного методу виявлення збудників полягає у виявленні генетичної інформації в нуклеїновій кислоті. Для кожного гонококу розроблено свій фрагмент ДНК (специфічний детектор). За ним і визначається наявність диплокока в крові та калі.

Лікування недуга може виробляти лише профільний фахівець. Перед початком терапії венеролог перевіряє організм хворого на алергічну реакцію. Після цього призначає антибіотики. Популярні лікарські препарати для знищення інфекції – це «Супракс» та «Роцефін».

Самолікуванням займатися категорично заборонено. Багато видів венеричних недуг несприйнятливі до пеніциліну, хіноліну, тетрацикліну та інших ліків. Тому може з'явитися новий штам, який стане ще більш агресивним та небезпечним.

Особливу небезпеку становить прихована, недолікована форма трипера. Вона призводить до ураження внутрішніх органів (печінка, серце, мозок), а також шкірних покривів, нервової системи та кісток.

Курс прийому антибіотиків становить середньому 14 днів. При тривалому впливі може затягнутися на 2 – 3 місяці. Під час проведення терапії слід утриматися від алкоголю, нікотину, тимчасово припинити сексуальні відносини. Не зайвим буде нормалізація харчування. Бажано захистити себе від стресів і вести щадний спосіб життя.

Після закінчення терапії потрібно ще раз обстежитись у лікаря. Він має підтвердити, що антибіотикотерапія повністю знищила збудників. Профілактика – це дотримання особистої гігієни, захист при сексуальному контакті (презерватив) та регулярне здавання аналізів.