Порушення сну – синдром, симптоми, профілактика, лікування

Безсоння в більшості випадків є побічним ефектом різноманітних серйозних захворювань, тому в першу чергу діагностика спрямована на виявлення причини порушення сну, тільки після цього можна приступати до лікування. Процес може значно змінюватись в залежності від причин, що викликали безсоння.

За статистикою понад 30% населення Земної кулі страждають порушенням сну. Частіше до цього розладу схильні люди похилого віку. Класифікують патологію за низкою ознак:

• Тривалість сну: недовготривалий стан безсоння, тривале, регулярне безсоння.
• Причини порушення: психотравмуючі фактори та ситуації, прийом психоактивних засобів.

Порушення сну: лікування та причини

До основних причин порушення сну можна віднести:

• травмуючі ситуації та фактори;
• хвороби неврологічного характеру з болями та дискомфортом;
• депресивні та стресові стани;
• зловживання нікотином, алкоголем, наркотиками, психоактивними речовинами, БАДами, лікарськими препаратами;
• хропіння;
• порушення режиму сну та неспання.

Основними ознаками порушення сну вважаються:

• почуття недостатності сну;
• небажання або відсутність можливості заснути у відведений для сну час через страх, нав'язливі роздуми;
• добре засинаючи, людина прокидається дуже рано і ніяк не може заснути знову, занурюючись у напівобредовий, неспокійний стан, що не приносить задоволення і відпочинку;
• розбитий стан після нічного сну;
• стан сонливості протягом дня;
• постійне почуття втоми та розбитості;
• тривожний стан.

Щоб правильно визначити причини безсоння, пацієнту слід звернутися до лікаря. Подібну проблему вирішують психологи, неврологи, психотерапевти. Для докладного обстеження лікар обов'язково призначить полісомніографію, коли кожен етап сну людини фіксується спеціальними датчиками. Після цього проводиться докладний аналіз даних та визначається ряд нюансів:

• співвідношення фаз сну;
• зміна відповідно до норм кожної з фаз;
• побічні чинники, що впливають нормальний сон.

Існує ще один метод визначення розладу сну – виявлення середньої латентності. Цей спосіб дозволяє виявити першопричину розладу та наявність нарколепсії. Експеримент полягає в тому, що пацієнт намагається 5 разів заснути в момент неспання. Щоразу пацієнту дається 20 хвилин, наступна спроба через 120 хвилин. Через війну виводиться середня тривалість сну. Коли індикатор вище 10 хвилин, це норма, менше 5 хвилин аномалія.

Порушення сну може бути спровоковане хворобами:

• серцево-судинної системи;
• ендокринної системи;
• пухлиноподібними утвореннями в головному та спинному мозку;
• психічними розладами;
• порушенням обмінних процесів у організмі.

Порушення сну: лікування

Після того, як лікар діагностував порушення сну, він призначає лікування. Для такої терапії розроблено безліч методів. Проте, якщо патологія не запущена, можна обійтися простими способами:

• Потрібно постаратися лягати спати одночасно і в звичній обстановці.
• Перед сном обов'язково провести на вулиці щонайменше 20 хвилин.
• Можна прийняти розслаблюючу ванну або випити теплого молока.
• Ретельно стежити за тим, щоб час відпочинку та роботи було скориговано.
• Заспокійливі препарати (якщо без них не обійтися) слід приймати рослинне походження.
• Бажано виключити із раціону каву, чай, енергетики.
• За 6-8 годин до сну не можна приймати спиртне.

Порушення сну: лікування, препарати

Якщо лікар прописує медикаментозне лікування порушення сну, це можуть бути такі групи препаратів:

• надають заспокійливий нервову систему ефект;
• антидепресанти;
• викликають здоровий сон.

Крім медикаментозних засобів можна вдатися до ряду фізіотерапевтичних процедур:

• ванни з хвойним наповнювачем;
• електрофорез, електросон;
• терапія за допомогою гіпнозу;
• аутотренінг.

У більшості випадків препарати призначаються в серйозних ситуаціях, з патологією можна впоратися і без втручання лікарських засобів. Наприклад, добре діє голкотерапія. З її допомогою вдається врегулювати фази сну, зробити максимально нетривалим латентний сон, повернути тривалість та глибину нічного відпочинку, нівелювати прояви тривожності та страху.

Якщо говорити про допоміжну терапію, то чудово допомагають подушечки з трав із седативним ефектом, настої та відвари. Щоб вилікувати збої сну у малюків, батькам потрібно суворо дотримуватися рекомендацій лікарів:

• у спеціальний зошит фіксувати тривалість та якість сну дитини, кількість часу неспання, особливості поведінки;
• прогулянки на свіжому повітрі, прийом їжі та сон повинні бути у суворо встановлений час;
• у приміщенні має бути оптимальна вологість, при необхідності її потрібно провітрювати;
• у вечірній час активність малюка потрібно знизити, зайняти його спокійними іграми чи читанням книг;
• виключити конфлікти та гучні вигуки.

Лікування порушення сну при вагітності

У вагітних жінок порушення сну викликано різними факторами. Проте відновити нормальний відпочинок можна дуже просто:

• відсторонитися від конфліктних ситуацій, не перенапружуватися;
• відмовитися від сну протягом дня;
• розповісти близьким людям про те, які переживання відчуваєте чи кошмарні сни бачите;
• на ніч не бажано вживати їжу зовсім;
• прийняти перед сном ванну;
• не пити на ніч багато рідини;
• перед сном достатньо склянки молока;
• необхідно провітрити спальню за кілька хвилин до сну;
• не носити речі, що викликають дискомфорт;
• Спробувати заспокоїти нервову систему дихальної гімнастикою.

Лікарі не рекомендують приймати седативні препарати при вагітності. Особливо ця заборона поширюється на перший триместр. Бажано позбутися недуги вищезазначеними методами.

Які ускладнення можливі у разі порушення сну?

Сон це одна з найважливіших функцій організму. Під час нього відпочиває все тіло, відновлюючись та готуючись до наступного дня. Якщо не брати до уваги розлад сну, можуть розвинутися серйозні депресивні стани та такі ускладнення як:

• ожиріння;
• цукровий діабет;
• ослаблення імунітету;
• розсіяна увага та розосередженість;
• атеросклероз;
• депресивні розлади, дратівливість.

У профілактичних цілях лікарі рекомендують пацієнтам збалансувати сон та неспання, врівноважити фізичні навантаження, своєчасно та виключно за призначенням лікаря приймати седативні препарати.