Перевірка слуху у маленької дитини лікарями та самостійно

Медичне обстеження

Нижче наведено послідовність дій під час огляду новонародженого фахівцями.

• У всіх пологових будинках новонародженому проводять огляд вушних раковин і роблять первинний тест, який називається «отоакустична емісія», на обидва вушка. Щоправда, на цьому етапі життя говорити про високу результативність не варто.
• У двох-трьохмісячному віці при плановому відвідуванні дитячої поліклініки роблять повторне тестування, також можуть запропонувати поведінковий скринінг за допомогою аудіотестерів, однак останнім часом його проводять все рідше через високу похибку результатів.
• Якщо тест ОАЕ не пройдено, необхідно відвідати дитячого отоларинголога, який огляне обидва слухові проходи на предмет відхилень від норми, а також, у разі потреби, дасть направлення до сурдолога до спеціалізованого центру.
• На первинному прийомі у сурдолога здійснюється зовнішній огляд вух, робиться ОАЕ та імпедансометрія. За результатами обстежень лікар виносить вердикт, яким видом приглухуватості страждає дитина: кондуктивним чи сенсоневральним (нейросенсорним).
• Далі маленького пацієнта направляють на об'єктивну комп'ютерну аудіометрію, яка допомагає встановити пороги чутності на різних частотах і уточнити ступінь приглухуватості. У результаті вам стане відомо, як вирішувати проблеми зі слухом дитини: ставити слуховий апарат чи готуватися до кохлеарної імплантації.
• Додатково малюкові можна здати платний генетичний аналіз на коннексин, який визначає, чи є спадковість патології. Результати допоможуть удосконалити схему лікування та спрогнозувати подальший розвиток подій.

Як перевірити слух у дитини в домашніх умовах

Дитина починає відгукуватися на звуки вже з першого місяця життя, що виявляється у повороті голови, здриганні, завмиранні, крику, плачі. Однак самостійне обстеження дитини менш інформативне порівняно з медичним. Наприклад, зорову реакцію малюка на потряхування брязкальцем ви можете помилково прийняти за слухову.

Перевірити слух у дитини вдома можливо різними способами, деякі з них:

• найбанальніший варіант - голосно говорити (краще амплітудно), ляскати в долоні, дзвеніти дзвіночком;
• Візьміть дві маленькі баночки. Одну залиште порожньою, іншу наповніть на 1/3 частини крупою. Почніть струшувати обидві баночки одночасно біля різних вушок дитини. Слідкуйте за реакцією на звук, а не рух. Повторіть тестування кілька разів, змінюючи крупу. Використовувати можна гречку, рис, пшоно, горох;
• станьте за своїм хлопцем, щоб він не зміг вас бачити. У повній тиші зробіть гучний звук (упустіть щось, закрийте різко двері тощо). Якщо зі слухом усе гаразд, карапуз здригнеться. Не перестарайтеся, щоб не було сильного переляку.

Не забувайте про материнську інтуїцію. Коли ви розумієте, що можливі патології слуху, краще вкотре проконсультуйтеся у лікаря.

У разі підтвердження підозр, раннє слухопротезування дитини допоможе досягти високих результатів і швидше адаптуватися до зовнішнього середовища.